Усвідомлення привело її до тями. Ріплі, хекаючи, зупинилася й озирнулися. Вона пробігла майже через весь корабель і опинилася в центрі інженерного відсіку.
Ріплі щось почула і затримала дихання. Звук повторився, і вона обережно зітхнула. Звук був знайомий, людського походження: хтось ридав.
Не відпускаючи вогнемета, Ріплі повільно обійшла приміщення, доки не знайшла джерело звуку. Воно знаходилося в неї під ногами: Ріплі стояла на люкові тамбур-шлюзу — круглому металевому диску. Одним оком пильнуючи добре освітлене приміщення, Ріплі присіла і відкрила люк. Під ним була драбина, яка вела в темряву. Вона спускалася нею, доки не стала на тверду поверхню, і увімкнула ліхтарик. Ріплі опинилась у невеликому ремонтному відсіку. У світлі ліхтарика Ріплі побачила пластмасові ящики та інструменти, якими рідко хто користувався. Також вона побачила таке, від чого волосся стало дибки: кості зі шматками плоті. Ріплі посвітила далі й побачила шматки одягу, засохлої крові та розірваний чобіт. На стінах висіли чудернацькі профілі.
У темряві щось уривчасто борсалося. Ріплі повернулася і підняла вогнемет, коли у світлі ліхтарика побачила причину руху.
Зі стелі справа від неї звисав величезний кокон, що нагадував закритий напівпрозорий гамак, зітканий із якісного білого шовку. Кокон знову почав смикатися.
Затиснувши палець на спусковому гачку, Ріплі підійшла до нього. Посвітивши крізь кокон, вона побачила тіло… Далласа.
Несподівано він відкрив стражденні очі й витріщився на Ріплі. Даллас спробував щось сказати. Ріплі підійшла ближче, одночасно відчуваючи захоплення і відразу.
— Добий мене, — пошепки благав Даллас.
— Що… що він тобі зробив?
Даллас знову спробував відповісти, але йому не вдалося. Він злегка повернув голову праворуч. Ріплі посвітила туди ліхтариком і підняла його вище. Там висів другий кокон, з іншою текстурою та кольором. Він був меншим і темнішим, а шовк утворив тверду, сяючу шкаралупу. Воно нагадувало розбиту порожню урну на аварійному кораблі, хоча Ріплі не могла цього знати.
— Усе, що залишилось від Бретта, — Ріплі знову посвітила на Далласа.
— Я врятую тебе, — вигукнула вона. — Ми увімкнемо автолікаря, покладемо туди…
Вона знесилено замовкла, згадуючи аналогію з павуком та осою, яку провів Еш: харчування паралізованим тілом павука, який знає, що відбувається, але…
Ріплі змусила себе відігнати жахливі думки, бо так можна було збожеволіти.
— Що я можу зробити?
Даллас знову прошепотів в агонії:
— Добий мене…
Ріплі довго дивилася на нього. На щастя, Даллас заплющив очі, але його губи тремтіли, наче він хотів закричати від болю. Ріплі зрозуміла, що не витримає його крику і мусить виконати прохання капітана.
Потім вона підняла вогнемет і різко натиснула на спусковий гачок. Вогонь огорнув кокон і те, що раніше було Далласом. Усе згоріло без жодного звуку. Потім Ріплі почала випалювати все логово, підіймаючись по драбині. Вогонь лизав їй п’яти.
Ріплі просунула голову в інженерний відсік. Там досі нікого не було. Навколо неї кружляв дим. Вона закашлялася. Ріплі вилізла і поклала люк на місце, залишивши невеличку шпаринку для повітря, щоб вогонь не погас. Після цього вона рішуче пішла до технічної апаратної в інженерному відсіку. Там спокійно працювали давачі та засоби контролю, чекаючи команд. Серед них виділялася одна панель із червоними перемикачами. Ріплі вивчала її декілька секунд, пригадуючи порядок команд, а потім почала по одному їх перемикати.
Один подвійний перемикач був під зачиненою кришкою. Ріплі потягнула його, але за мить відступила, розбила її задньою частиною вогнемета, відсунула кришку та клацнула перемикачем.
Здавалося, вона чекала цілу вічність. Нарешті завили сирени і в динаміку почувся чийсь голос. Ріплі вражено підскочила, а потім впізнала голос «Матері»: «Увага! Увага! Охолоджувачі гіпердвигунів вимкнено. Блоки вимкнено. Перевантаження двигунів відбудеться за чотири хвилини п’ятдесят секунд: чотири хвилини п’ятдесят секунд».
Ріплі пробігла півкоридору на поверсі «B», але згадала про Джонса. Вона знайшла його біля тамбур-шлюзу, що вів із капітанського відсіку до коридору «B», у його камері. З динаміка лунало його нявчання, але він був цілий і неушкоджений. Ріплі схопила камеру і побігла до шатла, тримаючи вогнемет в іншій руці. Камера боляче била по ногах.
Вона проминула останній поворот, що вів до шатла. Несподівано Джонс зашипів із камери, його шерсть стала дибки. Ріплі зупинилася і здивовано зазирнула у відчинений шлюз. Вона почула, як там щось гупало.