Довкола нас танці й співи. Грають музиканти, їхні пальці літають струнами і клавішами інструментів. Фейрі багато їдять, сміються й ще більше танцюють. Вони так радіють зустрічі зі своїм принцом, що моє серце щемить від тієї ролі, яку я, хоч і ненавмисно, зіграла в тому, щоб корона не потрапила до його рук.
— Розважаєшся? — запитує глибокий голос позаду мене.
Повертаюся й бачу усмішку Міші. Його великі карі очі вивчають моє обличчя, ніби він намагається прочитати думки крізь мій щит.
— Атож.
Він пирхає.
— Ти сьогодні дуже сумна, принцесо. Це, взагалі-то, вечірка.
— Здається, я просто занурилася у свої думки, — відчуваю, що мені важко говорити. — Я чула, що їм довелося пережити за правління Мордея, як вони мусили покинути свої будинки і своє життя, щоб сховатися від нього.
Міша киває й обводить поглядом натовп.
— Гадаю, саме тому вони вже люблять тебе.
— Вони не люблять.
З його губ зривається тихий смішок.
— Усі тебе люблять, Абріелло. Принаймні всі присутні тут. — Його погляд розглядає обличчя тих, хто танцює навколо нас, і зупиняється на Фінновому. Принц Тіней стоїть, притулившись до намету й запустивши руку в свої темні кучері, та усміхається Джуліані, яка активно жестикулює, розповідаючи, безсумнівно, якусь захопливу історію.
— Вони люблять його, — кажу Міші. — А мене приймають, бо думають, що я йду в наборі з ним.
— Ти ж розумієш, що він зробив сьогодні вранці? — запитує Міша.
Я похмуро дивлюся на нього:
— І що ж це мало бути?
— Коли король Тіней, — а ти не сумнівайся, для них він король, — опускається на коліна перед своєю партнеркою й омиває їй ноги, це дуже серйозний символ. Він заявляє, що ти гідна того, щоб служити тобі, і якщо він схиляє перед тобою коліна, то й вони мають.
Я хитаю головою:
— Це лише ритуал. І він нічого не значить.
— Так, це ритуал. Він означає для цих фейрі все. Якби тебе тут не було, він би не став на коліна перед іншою жінкою. Він вирішив показати свою відданість тобі й продемонструвати своєму народові, що ти цінна для нього та заслуговуєш на повагу.
Я відчуваю напад нудоти.
— Навіщо йому це?
Міша пирхає зі сміху.
— Можу назвати декілька причин, хоча, можливо, тобі краще поговорити про це з Фінном. Але вони все одно вшанували б тебе. Ти вбила Мордея. Ти зруйнувала прокляття.
Наче мені потрібно про це нагадувати.
— І їхній трон.
Міша штурхає мене в бік.
— Годі думати про це. Зараз свято. — Він бере келих ігристого рожевого вина в слуги, який проходить повз, і простягає мені. — Випий.
Я суплюся.
Коли востаннє пила фейрівське вино на вечірці, то опинилася під дією наркотиків у душі з Фінном.
— О, справді? — питає Міша. У його очах танцюють іскорки, а губи вигинаються в усмішці.
Я кидаю на нього лютий погляд і зміцнюю свій ментальний щит.
— Не лізь у мої думки!
— Мені подобаються твої думки, — каже він. — Вони такі милі й чарівні, а іноді… чудово підступні. — Він забирає в мене вино, нюхає його, відпиває й повертає мені келих. — Це можна пити. Але обіцяю, якщо сьогодні станеться так, що ти опинишся під дією наркотиків, я особисто про тебе подбаю.
Я примружуюся:
— Тобі б це сподобалося, еге ж?
Куточок його рота сіпається в усмішці.
— Скажімо так: я був би більш поступливим, ніж твій принц Тіней.
Кидаю кулю тіні йому в груди, він сахається, але досі сміється. Мої щоки горять.
— Ти нестерпний, — гарчу я.
Міша знову підходить до мене, анітрохи не збентежившись.
— Взагалі-то, мені казали, — зауважує він, — що я доволі симпатичний.
Закочую очі й роблю великий ковток вина. Бульбашкове і трохи підсолоджене, воно нагадує хрусткі літні яблука з відтінком кислої сливи.
— Допивай швидше, й підемо танцювати, — каже Міша, спостерігаючи, як я підношу келих до губ.
Ковтаю напій і насолоджуюся теплом у грудях.
— Після такого ти хочеш, щоб я з тобою танцювала?
— Повір мені. Я знаю свої межі, — усміхається він. — Правду кажучи, я надто ціную твою дружбу, щоб зруйнувати її за одну ніч у твоєму ліжку. Хоч як приємно це було 6. Та й годі з мене переслідування емоційно недоступних жінок.
У мене відвисає щелепа. Переслідування? Він що, колись переслідував Аміру?
— Ти хочеш сказати…
— Не треба, — на обличчі Міші застигає холодна маска. — Не хочу говорити про це сьогодні ввечері. Я просто хочу потанцювати з найкрасивішою дівчиною на вечірці. — Трохи тану від його лестощів. Міша зітхає: — Але оскільки вона недоступна, згоден потанцювати і з тобою.