Ми не домовлялися, як спатимемо, але я не дивуюся, коли він опускається на землю поруч зі мною. Здається, він визнав нашу спорідненість і припинив опиратися бажанню бути ближче до мене. Ковзнувши під ковдру, він скручується калачиком за моєю спиною. Через тканину сорочки я відчуваю тепло його тіла, воно обволікає мене. Коли Фінн обіймає мене за талію, я зітхаю і розчиняюся в ньому.
Мені так добре. Так безпечно, хай що там ховається в цих лісах.
— Пробач, — шепоче Фінн. Його рука стискає мою талію міцніше, і він цілує мене в шию просто під вухом. — Спи. Завтра довгий день.
— Знаю. У мене голова йде обертом.
Він просовує руку мені під нічну сорочку й ніжно гладить мій живіт. Я заплющую очі й зосереджуюся на теплих кінчиках пальців, що вимальовують вісімку на моєму животі. Символ нескінченності. Може, ми й не укладали зв’язку, але поєднані одне з одним назавжди через нашу спорідненість. Хоч як усе складно і приголомшливо, та я знаходжу в цьому певну розраду.
— Розкажи мені про наш зв’язок, — прошу я. — Що означає бути спорідненим із кимось?
— Коли рід Меб було винищено, ми подумали, що разом із ним втратили й цей тип зв’язку. Раніше спорідненістю вважався зв’язок між правителем Немилостивих та іншим фейрі, переважно кимось із найближчого оточення королеви. Кожен правитель роду Меб був споріднений із кимось, зазвичай дуже могутнім. Спорідненість — це зв’язок, який дозволяв правителеві черпати силу від свого партнера.
— І ця спорідненість була тільки в нащадків Меб?
Фінн притискається міцніше, ніби намагається опинитися ще ближче.
— Так. Ми підозрюємо, що це якось пов’язано з тим, як з’явилися Двори. З чимось, що зробила Меб, аби захистити свою доньку, перш ніж передати їй корону. Але ми не знаємо напевно, бо ще не бачили нічого подібного. У представників мого роду не було подібного зв’язку. А якщо й був, жоден із них так і не знайшов свою споріднену душу.
— А як проявляється ця спорідненість? Вона схожа на зв’язок у парі?
Він хитає головою:
— Ні, споріднені не відчувають емоцій і розташування одне одного. Це односторонній зв’язок між магією одного фейрі та іншого.
— Це тому тобі погано, — кажу я. Розвертаюся в обіймах Фінна, щоби подивитися йому в очі. — Через мене тобі погано.
Тільки коли ти використовуєш забагато сили, але навіть тоді, за належної підготовки, ти могла б користуватися значно меншою частиною. Тобі вдається дедалі краще, і якщо продовжиш удосконалюватися, зі мною все буде гаразд.
— Я не хочу завдавати тобі болю.
Ти й не завдаєш. З кожним днем ти керуєш своєю силою вправніше. Я навчу тебе використовувати її ефективніше, щоб ти рідше потребувала моєї.
— І що буде, коли я навчуся?
— Тоді зі мною все буде гаразд. Я був народжений для цього.
Від цих слів я здригаюся.
— Бути спорідненим із королевою Тіней — велика честь. Мій пращур, король Кайрін, був останнім відомим спорідненим фейрі, до того як його дружину, королеву Рію, вбили.
— То ти не нащадок Меб?
Його губи смикаються, наче він здогадується, що я запитую, чи не є ми дуже далекими родичами.
— Ні. Кайрін отримав корону після королеви Рії, коли вважалося, що її рід урвався.
— Вони були спорідненими, але не одруженими?
— Ні, але легенда свідчить, що вона любила його більше, ніж будь-кого зі своїх чоловіків.
Я округлюю очі.
— Проте чому вона не вийшла заміж за нього?
Фінн стиха посміюється.
— Так вийшло. Королеви не виходили заміж за своїх споріднених партнерів. Вважалося, що це надто небезпечно. Мета спорідненого — захищати королеву. Давати їй свої силу й магію. Якби вони були одружені, королева, можливо, не захотіла би піддавати його ризику.
— В усіх королев були романтичні стосунки зі своїми спорідненими?
Фінн ковтає.
— Спорідненість зближує пару, тому хімія і глибші почуття помітні одразу. Хоча, як відомо, випадків платонічних стосунків між спорідненими було не менше, ніж романтичних.
— А королеві можна зв’язуватися зі своїм спорідненим партнером?
Фінн так довго мовчить, що я вже шкодую про своє запитання. Можливо, я неправильно витлумачила його почуття. Можливо, він не хоче нічого змінювати між нами. Коли він нарешті починає говорити, його голос тихий, як подих вітру.
— Між спорідненим і його королевою сила рухається тільки в одному напрямку. Якщо вони зв’яжуться, їхні сили поєднаються й рухатимуться в обидва. Це єдина причина, чому цього ніколи не робили, чи принаймні ніколи не говорили про таке. Королеви не могли допустити, щоб споріднені виснажували їхні сили.