Выбрать главу

Цього разу вона широко посміхається, показуючи чорні зуби, між якими видніється нескінченна темрява.

— Якщо він відмовиться від свого життя, то зможе віддати корону тобі, дитя моє.

Змії ковзають крізь мерехтливе полум’я навколо основи її трону. їхнє шипіння звучить як попередження, як цокання годинника.

— Невже це єдиний вихід? — питаю я.

— Залежить від того, на яке запитання ти хочеш отримати відповідь, — каже Меб. — Ти хочеш дізнатися, як посадити правителя на трон Тіней чи як врятувати королівство?

Я зустрічаюся поглядом із Фінном і бачу відчай, що заполонив його очі.

— Допоможіть нам урятувати наш Двір, — гарчить він. — Ми тут заради цього.

Змії кидаються на нас, оголюючи ікла, їхнє шипіння стає гучнішим.

— Щоб урятувати Двір Тіней, недостатньо поєднати корону, силу й трон. Королева Арія стала занадто могутньою. Потрібно встановити баланс між Дворами. Рішення вимагає жертви.

Фінн блідне.

— Ви ж не хочете сказати, що Абріелла повинна…

— Пожертвувати собою? Ні. — Меб схиляє голову. — Хоча вона б це радо зробила. Ти ж здогадуєшся про це? Її не втримала б навіть любов до тебе. Якби вона вірила, що син Арії може стати правителем, який потрібен Немилостивим, вона б уже була тут, зі мною. Дурне дівчисько, — цокає язиком Меб.

— Будь ласка, допоможіть нам, — шепочу я. Мій голос зовсім захрип, ніби я кричала. — Діти помирають. Двір помирає.

— Так, тому що сила королеви Арії занадто велика. Навіть якщо принц Ронан погодиться принести себе в жертву, його мати однаково ставатиме дедалі могутнішою, аж доки мій дорогоцінний Двір загине. Вам потрібно розібратися з нею.

— Ваша порада — вбити Арію? — Фінн ледве опановує себе. — І як нам це зробити? Її занадто добре охороняють, занадто добре ховають. Вона занадто могутня.

— І з кожним днем стає могутнішою, — погоджується Меб. — Двір Сонця надто сильний, і що довше триває дисбаланс, то більше та сила зростає.

— Ви хочете, щоб Себастіан пожертвував собою тільки заради того, аби я могла зійти на трон, але навіть цього буде не досить, якщо не вбити Арію?

— Саме так, дівчинко. Ти повинна вбити королеву. Це можеш зробити тільки ти.

— А якщо в мене не вийде? — запитую, дивлячись на свою пращурку. — У мені немає нічого особливого. Я лише дівчина, яка…

— …яка любила так сильно, що хоробро вирушила в незнайомий світ, щоб урятувати сестру, — закінчує замість мене Меб. Вона довго й повільно вдихає повітря, оглядаючи мене з ніг до голови. — Я була лише матір’ю, яка віддала б усе, щоб урятувати свого сина. Саме наша любов, дитя моє, робить нас гідними правління. І вона ж пробуджує нашу злість. Моя любов змусила мене проклясти королівство, а твоя змусила тебе обдурити коханого й обікрасти Милостивий Двір. Не забувай про темряву всередині тебе. Нехай вона послужить світлу.

Я ладна закричати. Ми подолали такий шлях, щоб вона сказала нам те, що ми й так знаємо? Щоб вона запропонувала нам переконати Себастіана зробити те, із чим я не готова змиритися, навіть якби він сам цього захотів?

— Одначе… — каже Меб після довгого мовчання, — якщо ти не можеш змусити себе пожертвувати безсмертям нареченого і вбити королеву Арію, є інший спосіб.

Моє серце пришвидшує ритм, ніби хоче першим кинутися до порталу.

— Який?

— Коли я створювала трон Тіней, у мене вже була корона. Тому я привязала трон до партнера, з яким була зв’язана навічно.

Фінн робить крок уперед, стаючи переді мною.

— Навічно?

— Трон вважає зв’язану пару суджених єдиним цілим, якщо зв’язок між ними скріплений водами Крижаної річки.

— Ні, — видихає Фінн. Його прекрасне обличчя блідне.

Я здивовано переводжу погляд із Фінна на Меб.

— Крижана річка не просто зміцнює зв’язок. Вона сплітає життя воєдино. Тож, якщо із Себастіаном щось трапиться… якщо він помре…

— Помру і я, — пошепки вимовляю.

— Так. Якщо ви вирушите до святих вод і скріпите свій зв’язок, щоб його не можна було розірвати, й ти, й той, хто носить корону, зможете зійти на престол разом, ніколи не порізно. Так корона і її сила будуть єдиними, хоч і належатимуть двом різним фейрі. Якщо на троні разом із моєю кров’ю буде кров принца Ронана, між нашими Дворами знову настане рівновага.

Я не рухаюся, але відчуваю, ніби мене відкинуло на три кроки назад.

Меб переводить погляд на Фінна.