— Дякую, — кажу я. — Дякую, що привіз мене до Фінна, щоб я могла зцілитися.
Він округлює очі.
— Це я маю тобі дякувати. Ти врятувала мене з тієї труни. Я думав, що помру там.
— Не применшуй своїх заслуг. Ми обоє знаємо: ти не хотів, щоб усе сталося так.
Між нами западає довга мовчанка. Наші почуття роблять її майже нестерпною. Я не блокую зв’язок. Навпаки, відкриваюся йому і з радістю відчуваю, що він відкривається мені. Його горе, душевний біль і самотність забарвлені чимось світлішим. Полегшенням і…
— Ти вдячний, — шепочу я.
— Я обіцяв, що захищатиму тебе, — каже він, ховаючи руки в кишені. — Я дотримав свого слова.
— Сила твоєї матері перейшла до тебе. Ти володієш магією трону Милостивих. Але досі не у Дворі Сонця. Чому?
Себастіан опускає голову.
— Я ніколи не хотів бути просто королем, Брі. Я хотів бути Великим королем. Тим, хто поклав би край війнам і врятував би невинних. Тим, хто змінив би цей світ. Ти змусила мене прагнути цього — ще тоді, як ми були в людському світі. Ти весь час повторювала, що наявні системи не працюють, що все спрямовано проти слабких і бідних. Якщо я повернусь у Золотий Двір і займу трон матері, я стану королем, але для Двору Тіней усе буде як раніше — він знову ослабне й не матиме правителя на троні. Я бажаю кращого для цього народу. Хочеш вір, хочеш ні, але це правда.
— Я вірю тобі, Басті, — шепочу. — Мене це зовсім не дивує.
Крізь наш зв’язок я відчуваю, як він миттєво підіймає щит. Мої слова й моя віра в нього ранять сильніше, ніж будь-коли мій гнів.
— Ми підемо до Крижаної річки та спробуємо ще раз, — тихо кажу я. — Потім розберемося з усім іншим.
— Ти впевнена, що хочеш цього?
Я відводжу погляд.
— Я колись сказала тобі, що великими королів роблять їхні жертви. Те, що вони готові відмовитися від особистих бажань заради блага свого народу. Те саме стосується й королев.
— А якби ти мала можливість повернути все, як було? Обміняти силу на смертне життя в Елорі зі своєю сестрою й скасувати те, що я зробив, коли вмовив зв’язатися зі мною і випити зілля.
— Я не бачу сенсу зациклюватися на минулому. Що зроблено, те зроблено.
Себастіан підводить погляд у небо, ніби сподівається, що зорі покажуть йому правильний шлях.
— Я маю знати відповідь.
Хитаю головою, дивуючись, наскільки іншою була б моя відповідь лише декілька тижнів тому.
— Я хочу, щоб моє життя мало значення. У цьому світі я можу щось змінити. Служити народу — для мене не просто обов’язок. Для мене це найбільша честь у житті.
Себастіан дивиться мені в очі й киває:
— Я розумію.
* * *
Джас спить у розкішній гостьовій спальні в Опівнічному палаці. Її дихання рівне, але неглибоке, сама вона дуже бліда. Здається, Джас не одужує, а радше повільно наближається до смерті.
По один бік від мене стоїть Фінн, по інший — Себастіан. Я дивлюся на сестру й ковтаю сльози.
— Ми повинні її врятувати, — шепочу я. Фінн киває, дивлячись мені в очі.
По інший бік від мене Себастіан прочищає горло. У його очах стоять сльози, він бере руку моєї сестри й гладить її великим пальцем.
— І ми це зробимо, — бурмоче Себастіан.
Чомусь я йому вірю.
* * *
Фінн не перебільшував, коли казав, що в гори нас супроводжуватиме цілий батальйон. Спроби приховати нас відійшли в минуле. Натомість ми на весь світ заявляємо, що ми тут. Нападайте, якщо наважитесь.
Ніхто цього не робить, і ми відносно легко дістаємося до річки.
Кейн запропонував місце, де вона протікає під землею через величезну печеру, й решта погодилася, що це буде найбезпечніше для нас.
Коли ми простуємо до входу в печеру, Себастіан зупиняється й дивиться на інших:
— Ви дозволите нам зробити це наодинці?
Обличчя Фінна кам’яніє, і він переводить погляд між нами, але киває.
— Кейн і Джалек увійдуть першими, щоби пересвідчитися, що там безпечно. Щойно ми переконаємося в цьому, відправимо вас усередину. Раптом що — кричіть.
— Дякую, — тихо каже Себастіан.
Моє серце розривається від болю. Я не можу дивитися на Фінна довше ніж декілька секунд. Ми чинимо правильно. На наших плечах лежить доля всього Двору. Хіба може наша жертва зрівнятися з тим, що вже було втрачено? Не така вона й велика. І… в мене є надія. Можливо, сьогодні ми не знаємо, як це обійти, але є можливість, що магія дасть нам цей шанс — шанс бути разом із Фінном у майбутньому. Він казав, магія несе із собою зміни. Нові можливості.
Кейн і Джалек повертаються й повідомляють, що все чисто. Себастіан бере мене за руку й веде в печеру.