— Я ніколи цього не казав. Але ти носиш корону, тому що тобі заважає?
Себастіан витримує погляд Фінна. Моє серце завмирає, напруження висить у повітрі. Ці фейрі маніпулювали мною, дурили мене, але я не хочу дивитись, як вони розірвуть один одного на шматки.
Себастіан задирає голову:
— Я не бажаю тобі зла, Фінніане. Цей трон був обіцяний мені ще до мого зачаття.
Фінн пирскає зі сміху:
— Кумедно. Наш батько обіцяв мені те саме.
— Оберон хотів, щоб я правив. Він хотів об’єднати сонце і місяць, світло і тінь.
— Це тобі сказав він чи твоя мати?
— Це моє право за народженням. Моя доля.
Фінн вигинає брову:
— Твоє право за народженням? Тому він віддав твою корону смертній дівчині?
Себастіан дивиться на Фінна, а тоді так стрімко, що я ледь встигаю встежити за його рухом, сідає на трон Тіней.
Кімнату заливає чорнильна темрява безмісячної ночі. Стіни здригаються. Підлога прогинається. Мене охоплює жах — палац довкола нас загрожує от-от розвалитися, а я замкнена в цій посудині, у цьому дивному тілі.
У мить, коли світло знову наповнює кімнату, Себастіана ніби виштовхує з трону, і він падає на сходинки помосту. Він важко хапає ротом повітря, вирячивши очі. Розпластавшись на підлозі, він оглядає трон, але не видається надто здивованим.
Джалек відступає, дивлячись на Себастіана. Тоді переводить погляд на Фінна й запитує:
— Що відбувається?
— Трон Тіней не прийме того, хто не володіє силою корони, — каже Фінн, простуючи до помосту.
— Але… в нього є корона, — не розуміє Джалек.
— Ти знав, що це станеться, — цідить крізь зуби Себастіан, намагаючись встояти на ногах.
То ось що я відчула вчора, через зв’язок. Трон намагався його вбити.
Фінн стинає плечима:
— Така ймовірність спала мені на думку, коли Абріелла відвідала мій сон після того, як зв’язалася з тобою. Ти носив корону, але вона досі мала сили, унікальні для Двору Немилостивих. Потім з’явилися чутки, що вона наслала темряву на дорогоцінний Золотий палац твоєї матері, тож я замислився. Зрештою, жоден пересічний фейрі не мав би сили зробити те, що й вона, і піти. Не кажу вже про те, щоби провернути таке, навіть не оговтавшись як слід від зілля.
— Я нікуди не поїду, — каже Себастіан. — Цей палац такий самий мій, як і твій, мої війська вже маршують столицею. Вони скоро будуть тут.
Фінн стинає плечима:
— Почувайся як удома.
Кейн витріщається на нього, роззявивши рота:
— Ти жартуєш?!
— Сон під цим дахом не робить людину королем. Мордей довів це.
Джалек переводить погляд від Себастіана до Фінна.
— Хтось мені це пояснить?
Фінн здіймає підборіддя:
— Хоч Себастіан і забрав корону в Абріелли, та Абріелла досі володіє її силою.
РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Немов прокинувшись від сну, я знову опиняюсь у своєму тілі, за столом на терасі в Міші. До горла підступає нудота. Я відсуваю стілець і встаю, підходжу до поруччя, наче від споглядання краплин води зможу вкоренитися у власному тілі, зможу перевести подих.
— Не розумію. Чому Себастіан не може зайняти трон? У ньому тече королівська кров Немилостивих, він має корону, але чому не має сили?
— Тому що вона в тебе, — лагідно відповідає Міша. — Зв’язок із Золотим принцом убив тебе, а оскільки ти нікому не передала свій магічний спадок, корона за вашими путами, як за мапою, перейшла до Себастіана.
— То в чому ж тоді проблема?
— Себастіан заволодів короною Зоряного Сяйва і, зв’язавшись із тобою, отримав би її силу. От тільки він не обмежився церемонією зв’язування. Він дав тобі зілля життя й перетворив на фейрі. Це прив’язало магію Оберона до твого життя, перш ніж сила встигла перейти за короною.
Прив’язав магію до мого безсмертного життя.
— Магія — це життя, — шепочу, згадуючи слова, яких навчив мене Фінн. Здається, це було так давно, хоч насправді я тільки декілька тижнів тому дізналася про таку особливість фейрі.
— Без корони та її магічної сили Себастіан не може зайняти трон.
Отже, це ще не кінець. Я струшую головою, щоби прогнати цю думку.
— Я не можу володіти магічною силою Оберона. Я лише людська дівчина. — Хитаю головою, перш ніж Міша встигає вказати на мою помилку. — Ти розумієш, що я маю на увазі.
— Ще і як розумію, але ти більше, ніж просто людина, яка перетворилася на фейрі. Може, ти не помітила, що занурила палац у темряву, коли тікала? Що замкнула вартових із табору в клітках небуття?