— Так, але я думала… — важко ковтаю. Магія — це життя. Я знала, що зберегла свої сили, перетворившись на фейрі, але ніколи не думала, як це вплине на корону.
— Ніхто не знав, що це станеться, — каже Міша.
— Ти, здається, знав.
— Ми всі здогадувались, як корона може перейти від смертної до королівського нащадка Двору Місяця, але ніхто не знав, як саме це відбуватиметься й що станеться, якщо, скажімо, ти помреш, так і не уклавши зв’язку з тим, хто міг би посісти трон. Наприклад, якби ти зв’язалася із Золотим фейрі, в якому не тече Немилостива кров, чи перейшла б корона до нього після твоєї смерті? Це здавалося малоймовірним, адже, щоб успадкувати корону й посісти трон, треба бути Немилостивим. Але те, що Оберон зміг урятувати тебе — віддати життя за людську дівчинку й передати корону смертній, — порушило всі правила, які ми, як нам здавалося, розуміли. Ще були всі ці розмови про те, що станеться з короною, якщо ти помреш, не встигнувши взагалі ні з ким укласти зв’язок. Були всілякі здогади, але ніхто ніколи не ставив під сумнів, що станеться, якщо дати тобі зілля життя після того, як ти зв’яжешся з Немилостивим.
Я на мить уявляю, як вони всі сидять і так невимушено споглядають мою смерть. Похмуро зиркаю через плече на Мішу.
Король Диких фейрі сміється.
— А що не так?
— Ти знав. Тому й привіз мене сюди. Ти зрозумів раніше за них усіх.
— Мої шпигуни доповіли, яку могутність ти проявила в Золотому палаці, й потім я на власні очі побачив твої сили в таборі королеви. Тоді я ще не був упевнений, але тієї самої ночі моя племінниця зазирнула до мене в сон, а вона, як ти знаєш, провидиця.
— Ларк, — шепочу я. Дивно, що цей величезний новий світ виявляється таким тісним. Я вже й забула, що Міша — дядько Ларк.
Він киває.
— Саме так. Вона сказала, що Себастіанові бракує дечого важливого, щоби посісти трон, і що ти тікаєш. Вона попросила заховати тебе, доки ти зміцнієш. Тож я побачив очевидний зв’язок між потужною силою, яку ти продемонструвала, і її пророцтвом. Коли Шторм показав мені трон, що відкидає Себастіана, мої підозри підтвердилися.
— То коли ти кажеш, що Фінн і Себастіан б’ються за мене, ти маєш на увазі саме це. Їм потрібна моя сила.
Точнісінько так вони боролися за мою прихильність, коли я носила корону. Це ніколи не закінчиться.
— Думаю, все значно складніше, але на базовому рівні — так. Трон не прийме Себастіана, бо той не має магічної сили корони, як не прийме і Фінна, бо той не має ані корони, ані сили. Також, очевидно, він не прийме тебе, тому що…
— Тому що я навіть не зовсім фейрі, а тим паче не спадкоємиця королівського роду Немилостивих.
— Ну, так, — стинає плечима Міша. — Але навіть якби ти була Немилостивою фейрі, все одно Себастіан носить корону. Неважливо, як усе закінчиться. Ти потрібна братам, щоб утримати Двір Тіней.
— Вони знову хочуть мене вбити? — Рвучко розвертаюся й поволі йду до столу. З моїх вуст зривається істеричний сміх. — Одного разу було замало?
Міша наповнює свій келих.
— Це зовсім не те, що я пропоную.
— Я ніколи не хотіла всього цього.
Він примружує очі.
— Ми це вже проходили. Жоден із нас не хотів тягарів, які ми несемо. Проте це не применшує важливості того, як ми даємо собі з ними раду.
— Чому не можна зробити новий трон?
Міша пирхає.
— Трон — це не просто вишуканий стілець, принцесо. Це метафора. І його магія сильніша, ніж ти можеш собі уявити.
— Ось чому ти допомагаєш мені, — кажу я тихо й покірно тягнуся до пляшки вина, а тоді наповнюю свій келих. Можливо, воно отруєне. Можливо, це все якийсь підступний план, щоб убити мене, й тоді Міша зміг би забрати мою силу й віддати її Фіннові. Сестра Міші була заміжня за братом Фінна, тож вони практично сім’я. А може, Міша хоче сам заволодіти силою. Я дивлюся йому просто в очі, підношу келих до губ і якусь мить вагаюсь.
— Вино не отруєне. У мене немає причин вбивати тебе. Як я вже казав, ми на незвіданій території. Важко уявити, що станеться, якщо ти помреш.
Я закочую очі й роблю ковток.
— Ти вмієш заспокоювати.
— Ти мені потрібна. Навіть якби Себастіан отримав корону та її силу й сидів би зараз на троні, ти однаково була б мені потрібна. Королівство Немилостивих глибоко розколоте. Послідовники Мордея були віддані не так йому, як його правлінню. Несправедливі закони й покарання надавали привілеї еліті, а вона тільки цього й хотіла.
— Привілеї еліті? — не розумію. — Я думала, що Мордея підтримав народ, і саме тому Оберон не зміг зайняти своє законне місце правителя, коли повернувся зі світу смертних.