— А краще запитати, — додає Фінн, — навіщо нам викликати ранню хуртовину або спеку посеред зими у світі людей?
Знову сміюся: так багато того, що, здавалось, я знала про фейрі, виявилося неправдою. Однак потім моя усмішка зникає.
— А ще люди вірять, що Немилостиві фейрі злі й жорстокі, — кажу, хитаючи головою. — Але навіть Мордей не зможе зрівнятися в жорстокості з нібито доброзичливою Золотою королевою.
— Це не випадковість, — зітхає Кейн. Він відмахується від мухи, що дзижчить біля його обличчя. — Ще до того, як закрили портали, Милостиві підживлювали страх перед Немилостивими, щоб завоювати довіру людей.
— Королева Меб використовувала їхній страх у власних інтересах, утім, як і все інше, — додає Фінн.
— Меб була першою королевою фейрі? — цікавлюсь я.
Кейн відпиває з фляги й відкашлюється.
— Не зовсім, — хитає головою Фінн. — Але вона була першою королевою Тіней. Вона створила трон Тіней і дала притулок тим, кого Милостивий Двір намагався поневолити.
— Як їй вдалося створити власний Двір? — запитую.
— Цей світ був цілісним протягом тисячоліть, — каже Фінн. — Фейрія була єдиним королівством, яким правили один король і одна королева, але все змінилося, коли до влади прийшла Ґлоріана. Вона зробила те, чого до неї не робила жодна правителька: посіла трон, не вибравши перед цим чоловіка. Батьки передали їй корону та її силу й дозволили зійти на престол до того, як вона обрала короля, вірячи, що Ґлоріана ще не знайшла свого судженого. Насправді вона була закохана у двох фейрі — синів лорда, народжених від різних матерів. Діґлан народився від дружини лорда, а Фінніґан — від селянки, яка була коханкою його батька.
— Фінніґан? — запитую я. — Ще один Фінн? Тебе назвали на його честь?
Кейн підводить брову.
— А вона хвацько метикує.
— То він твій предок? — запитую я, ігноруючи Кейнові кпини.
— Не кревний, — оповідає Фінн, — але ти забігаєш наперед. Аегенда оповідає, що королева Ґлоріана любила їх обох і воліла б узагалі не обирати. Проте брати були ревнивими властолюбцями й зажадали, щоб вона обрала одного, який і сяде поруч із нею на троні. Традиція вимагала, щоб вона вибрала Діґлана, оскільки його матір була королівської крові й шляхетного походження, водночас Фінніґан — син селянки, бастард, якому довелося б виборювати повагу королівства. Але радники Ґлоріани побачили, як закипають ревнощі між братами. Вони сказали їй, що обирати когось одного дуже небезпечно й варто дозволити Діґлану і Фінніґану бути її супутниками, але трон розділити з кимось іншим. Радники запропонували їй безліч варіантів, і вона вирішила дослухатися, змусивши братів повірити, що будь-яка надія втрачена.
Я опускаю голову, сподіваючись приховати свої спаленілі щоки. Ось про що говорила Джуліана минулої ночі, сказавши, що востаннє, коли двоє братів закохалися в одну жінку, їхнє королівство розпалося.
Фінн продовжує:
— Мати Фінніґана хоч і була селянкою, але також була жрицею. Ніхто навіть не здогадувався, та вона була наймогутнішою жрицею в історії нашого роду. Зараз вона відома як Меб.
— Я думала, Меб була королевою, а не селянкою.
— Спочатку вона була селянкою, — втручається Кейн. — Вона була люблячою, але надміру дбайливою матір’ю Фінніґана, а тоді Двору, дарованого їй богами.
Фінн кидає на нього погляд.
— Кейне, ти забігаєш наперед.
— Королеву Ґлоріану переконали вибрати собі супутника, але не з-поміж братів, — нагадую я.
Фінн підбирає паличку й починає несвідомо ламати її на шматочки.
— Королева, можливо, обрала б собі якогось фейрі королівського походження, але дізналася, що вагітна від Фінніґана. У нашого виду дуже рідко народжуються діти, й Ґлоріана сприйняла це як знак богів, що вона має вийти заміж за Фінніґана. Він був у захваті, пара почала планувати весілля й церемонію зв’язування. Але вранці в день весілля її отруїли. Королева злягла і втратила дитину.
— О ні, — шепочу я. — Це жахливо.
— Діґлан потай нашепотів усім у королівському Дворі, навіть самій хворій королеві, що отруйником був її суджений. Діґлан переконував, що Фінніґан хотів заволодіти троном і силою королеви, щоб самому стати правителем.
— Але навіщо йому труїти її перед весіллям? — запитую я. — Якщо він справді прагнув влади, це абсолютно безглуздо.
— Почасти тому, що Діґланова брехня була дуже розумною, — переповідає Кейн. — Він стверджував, що Фінніґан мав намір отруїти королеву в їхню шлюбну ніч, але вона знайшла шоколад перед церемонією, зруйнувавши підступний план.