Ґеррітсзон був тим ключем.
СЛАЙД 7
Ось зображення одного з пуансонів, що їх вирізьбив Ґеррітсзон, — літери X.
Ось її збільшене зображення.
І ще трохи збільшене.
Ось як вона виглядає через лупу мого друга Мета. Ви бачите крихітні зарубки на краях літери? Схожі на зубці шестерні, правда? Чи зубці ключа.
(Лунає гучний приголомшений вигук. Це Тінделл. Я завжди можу розраховувати на його бурхливу реакцію.)
Ці крихітні зарубки з’явилися не випадково, вони мають певне значення. Схожі зарубки є на всіх літерах і їхніх копіях, виготовлених на основі цих пуансонів, і всіх знаках шрифту Gerritszoon, що будь-коли випускались. Аби збагнути це, мені довелося їхати до Невади. А остаточно до мене дійшло, коли я послухав записаний на плівку голос Кларка Моффата. Якби я знав, що шукати, міг би просто ввімкнути свій ноутбук, надрукувати кілька слів шрифтом Gerritszoon і збільшити їх до 3000 відсотків. Літери в цифровій версії теж мають зарубки. У підземній бібліотеці Нерозривного Корінця не користуються комп’ютерами… але нагорі, у компанії Festina Lente, послуговуються доволі потужними машинами.
Це і є код, ось він перед вами. Ці крихітні зарубки.
За п’ять сотень років нікому в товаристві на спало на думку краще придивитися до цих літер. Як і ґуґлівським розшифровувачам. Ми намагалися розгадати зашифрований текст, написаний зовсім іншим шрифтом. Розглядали послідовність знаків, а не їхню форму.
Цей код складний і простий водночас. Складний, тому що велика літера F відрізняється від маленької f. Складний, тому що поєднання ff — це не дві маленькі літери f, а зовсім інший пуансон. Gerritszoon має безліч змінних гліфів — три літери P, дві C, направду неперевершена літера Q — і всі вони означають щось своє. Щоб розгадати цей шифр, треба мислити по-друкарськи.
А далі все просто, бо треба всього-на-всього порахувати зарубки, що я й зробив: обережно, зі збільшувальним склом, за кухонним столом, без жодного потужного сервера. Такий код зустрічається в коміксах: певна цифра відповідає певній літері. Простенька заміна, і ви без зайвих зусиль розшифруєте codex vitae Альда Мануція.
СЛАЙД 8
Та можна зробити ще дещо. Якщо розкласти пуансони по порядку — у тій послідовності, у якій вони розміщувались у типовій складальній касі книгодрукарні XV століття, — отримаємо інше послання.
Це послання самого Ґеррітсзона. Його останні слова, адресовані світу, п’ятсот років ховались у всіх під носом.
Там немає нічого страхітливого, жодної містики. Це звичайні слова людини, котра жила задовго до нас. Проте є й невеличка страхітлива деталь: роззирніться навколо.
(Усі роззираються. Лапін викручує шию. Вона виглядає стривоженою.)
Бачите позначки на стелажах — написано «Історія», «Антропологія», «Паранормальна підліткова романтика»? Я помітив це раніше — усі їх надруковано шрифтом Gerritszoon.
Цей шрифт встановлено у смартфонах. Усі нові документи в програмі Microsoft Word за змовчанням набираються шрифтом Gerritszoon. Газета The Guardian друкує цим шрифтом свої заголовки. Раніше його використовувала Британська енциклопедія. Минулого місяця на нього перейшла Вікіпедія. Згадайте курсові роботи, життєписи й навчальні плани. Резюме, оголошення та заяви на звільнення. Угоди й позови. Некрологи.
Вони всюди. Ви щодня бачите шрифт Gerritszoon. Він завжди був тут, дивився на нас протягом п’яти століть. Усі друковані видання — романи, газети, різноманітні документи — усі вони несли в собі таємне послання, заховане в колофоні.
Ґеррітсзон знайшов його — ключ до безсмертя.
(Тінделл із криком зривається з місця. «Але що це?» Він рве на собі волосся. «Що написано в тому посланні?»)
Ну, його написано латиною. Google переклав його, приблизно. Зверніть увагу, що Альд Мануцій при народженні отримав інше ім’я: його нарекли Теобальдо, і так його називали друзі.
Отже, ось воно. Послання Ґеррітсзона до вічності.
СЛАЙД 9
Дякую тобі, Теобальдо.
Ти мій найліпший друг.
І це стало ключем до всього.
Товариство
Шоу скінчилось, і публіка потихеньку розходиться. Тінделл і Лапін стають у чергу по каву в невеличкій кав’ярні «Пігмаліона». Ніл знову причепився до Табіти зі своїми теревенями про красу грудей у плетених светрах. Мет і Ешлі захоплено перемовляються з Ігорем і двійкою японців. Їхній гурт теж повільно просувається до дверей.