— Мілано, — покликав Нек.
У відповідь вона розсміялась.
— Ви — йолоп царя небесного, Мартіне, якщо збираєтесь мене вловити.
— Де ви?
— Усюди і ніде, телепню, — прозвучала відповідь. — Може бажаєте пограти в піжмурки?
Нек крутив головою у всі боки. Порожня кімната дивилась на нього холодними вікнами, в яких хитався штучний замінник сонця.
Розділ 30
Вартісним проектом, який спонсорувало братство, виявилась літаюча яхта-привид з красивою назвою «Октавія». Яхта була гігантських розмірів, займала майже усю виставкову залу департаменту (із зали на час презентації повиносили усі інші проекти і вона лишилася одна серед натовпу захоплених відвідувачів).
«Октавію» та юрбу розділяли лише срібні ланцюги, які мелодійно бриніли, коли хтось наближався до екземпляра ближче дозволеного. Окрім того, за збереженням дистанції слідкувало кілька роботів-поліцейських.
«Октавія» вражала. Вона стояла на штучній імітації морських хвиль і переливалась перламутрово-лілово-лимонними кольорами. Над проектом попрацювала команда професіоналів з усіх планет Сонячної Системи. На стенді за кораблем висіли фотокартки будівництва Октавії. За ним погойдувався аркуш з півсотнею імен тих, хто долучився до її створення. Серед них були такі метри і сантиметри наукової галузі як Коркодим, Люципал, Палдолиц, Пусніспус, Клямкусклям та ін.
Небувале захоплення відвідувачів викликали три метаморфози, які співробітники братства люб’язно продемонстрували. Кілька потрібних клавіш і міцна яхта змінювала форму і перетворювалася у вп’ятеро менший за розміром позашляховик з броньованим склом. Ще кілька клавіш і замість автівки виникав підводний човен схожий на справжню акулу із міцними щелепами.
Але навіть не метаморфози найбільший здобуток творців «Октавії», а те, що яхта-позашляховик-акула здатна долати часопросторові відстані і опинятися на різних планетах, у різних епохах.
Мета, з якою створювали яхту утаємничена, а от поглянути на творіння великих розумів за гроші дозволялося всім бажаючим, адже братству потрібно було відколотити вкладене.
Лише за перший тиждень «Октавія» зібрала 20 мільйонів лодорів. Поглянути на шедевр людської фантазії приїздили охочі з усієї СС, траплялись заїжджі і з сусідніх Галактик. 20 мільйонів сума чимала, але вона не покрила і половини затрат братства. Втім, воно не впадало у відчай. Якщо «Октавія» вполює відьму, ціна на квитки зросте вдесятеро, а кількість охочих сфотографуватися на ній — разів у 100. Та навіть якщо затія лусне як мильна булька, за рік братству вдасться повернути вкладені кошти, щоправда, доведеться витратитись на рекламну компанію, адже без неї сьогодні нічого не купується і не продається.
Серед відвідувачів виставкової зали, знайшлось кілька грошових мішків, які побажали замовити собі таку яхту, аби додати привабливості власному іміджу.
Однак, поки що братство зацікавлене в тому, аби аналогів «Октавії» не було.
Виставку відвідав і сенатор Луск Бер Коні зі своїми заступниками та дочкою Сільвою. Пан сенатор залишився вдоволений з побаченого. Він навіть виступив із короткою промовою про «невпинний прогрес технічних і наукових галузей, поєднання яких може створювати дива». Однак, «Октавія» склала йому серйозну конкуренцію. Ледве не вперше за час управління Сатурном він відчув, що його ніхто не помічає. Усі захоплені обговоренням і оглядинами «Октавії». Трохи порозмисливши, він поставився з розумінням до цього захвату, швидко закінчив виступ, потис лапу Лукові, руки Некові і ще багатьом причетним до проекту і швидко подався геть.
Сільва Луск Бер Коні зажадала залишитися на виставці до її закриття і батько не зміг відмовити своїй улюблениці.
Серед натовпу цікавих вона розшукала детектива Белі і торкнула його за лікоть своїми довгими розфарбованими нігтями.
— Давайте вийдемо, Белі, — сказала вона, — тут гамірно.
Белі покірно, мов цап за козою, пішов за Сільвою, протискаючись крізь натовп цікавих та дощ з серпантину і хлопавок та іншої мішури.
— Правда, що «Октавію» створили для того, щоб спіймати відьму? — запитала Сільва, коли вони вийшли на вулицю.
Питання змусило Белі замислитись. З одного боку, він не хотів показати свою необізнаність, адже фактично «справою відьом» займався він. Але з іншого, сенатор заборонив йому розмовляти із Сільвою на цю тему.
— Що ви, чарівна Сільво, хто бовкнув таку нісенітницю? — відповів Белі.
— Всі про це говорять, а ви нічого не знаєте!
— Всі говорять багато чого. Не треба на це зважати, Сільво. Яхту збудували з комерційною метою, для розваг туристів. Вона переноситиме людей у різні часи на різні планети. Все дуже швидко тиг-дик, тиг-дик, тиг-дик і ви уже на Фаетоні, за мільйон світлових років звідси, тиг-дик, тиг-дик, тиг-дик і ви в Гончих Псах…