Гелена роздвоювалася. З одного боку Молі, з іншого Стрлець А, який вперше за багато років несподівано пробудив у неї давно приспані відчуття.
— Подумай. Коли вирішиш, перекажеш мої слова капітану. — мовив він.
— Як він вийшов з вами на контакт? Як це відбулося? — капітан Грак аж підскакував від нетерплячки у своєму кріслі.
— Я почула голос, нічого подібного зі мною раніше не було, — покривила душею Гелена. Однак, вона не відчувала себе винною через те, що намагалася приховати від колег деякі подробиці свого минулого. Врешті їм не обов’язково знати всі деталі. До того ж, до справи вони не мають жодного стосунку.
— Нічого дивного. — сказав капітан. — Космос дива робить з людьми.
Він схоже повірив. А от чи повірив Рольс? Краєм ока Гелена обережно глянула на нього. Безперечно Рольс мав на Грака великий, можна навіть сказати, необмежений вплив.
— Його голос звучав в… — капітан запнувся, — Я хотів запитати: він звучав так, як наші з вами голоси?
— Ні, — Гелен похитала головою, — він долинав з мозку, але я не зразу це збагнула. Спершу мені здалося, що я чую його як ваш голос. Але згодом зрозуміла, що він іде з мозку.
Рольс гмикнув, Грак задумався.
— Отже, якщо Стрілець А говоритиме, ми його не почуємо. — мовив капітан.
Гелена не відповіла.
— Він не казав чому обрав саме вас?
Жінка похитала головою.
— Ну гаразд, — зітхнув капітан Грак, — зрештою ви можете цього й не знати. Він хоче говорити через вас. Нехай так. Хоча, якщо він забажає, я можу говорити з ним.
Рольс і Грак перезирнулися, очікуючи на розповідь Гелени. Жінка вже збиралася розпочати, але цієї миті Орл, що сидів повіддаль, біля Ятуба, і досі не втручався у розмову підскочив мов ошпарений:
— Зачекайте, капітане, ви з Рольсом тут не одні. Думка інших членів екіпажу також має вагу.
Рольс насупився. Було помітно, що йому не сподобалася витівка Орла. Проте Грак згідно кивнув.
— Звичайно Орле. Ваша думка також важлива. Ви можете озвучити її і вона буде врахована… по можливості.
— Звідки ми можемо знати капітане, що цей голос — це голос Стрільця А? — збиваючись почав Орл, — А що як Гелені Арон це все вчувається. Ми то його не чуємо. Або ще гірше — раптом це якась пастка?
Грак безпорадно глянув на Рольса.
— Але, Орле, не можна бути таким підозрілим, — розпочав м’яко Рольс. — Повітря ми теж не бачимо, але це не значить, що воно не існує. Просто Гелена сприйнятливіша до такого спілкування, я думаю, це телепатія. Телепатія — явище доведене наукою, в ньому немає нічого дивного.
— Але ж вона не телепат. — не вгавав Орл.
— Так. Але вона жінка. Жінки чутливіші за чоловіків. До того ж, в космосі з усіма нами відбулися певні зміни, можливо відкрилися нові грані нас самих.
— Я б не хотів нічого чути. — невдоволено буркнув Орл.
Гелена безпорадно переводила погляд з Рольса на Орла, з Орла на Грака…
— Ні, ми послухаємо, а потім вже вирішимо, що робити далі. — сказав Грак рішуче. — Зрештою це нас ні до чого не зобов’язує.
Орл мовчки сів. Але знервованість не полишила його обличчя.
Гелена зітхнула і нарешті розпочала промову:
— 2 числа 2 місяця за місцевим літочисленням мінімум світла вирветься з чорної діри. Дуже скоро ця мить настане. Якщо в потрібному місці в цей час рухатися у напрямку до горизонту подій, втрапляєш у конус світла, що мчить зі швидкістю понад 300 кілометрів за секунду і разом з ним позбуваєшся впливу сингулярності. Стрибок відбудеться так стрімко, що ніхто з екіпажу нічого не помітить, всі залишаться неушкодженими. Це єдина можливість вирватися звідси. Якщо ви згодні, не варто зволікати, адже час наближається.
— Фантастика, — протягнув Ятуб.
— Це не можливо. Закони фізики… — збиваючись почав Рольс.
— Це його слова. — мовила Гелен. — я переказую його слова. До того ж, ви встигнете вловити світло з конусу, доки перетинатимете горизонт подій.
Щось в її фразі капітану Граку видалося неправильним, але він не вловив що саме.
— А якщо не встигнемо? Якщо ми не зберемо світло! Ми не можемо повернутися на Землю без світла, — панічно затараторив астроном Орл, нас вважатимуть злочинцями, які не виконали місію.
Капітан покосився на нього:
— Дурниці, астрономе. Якщо дотриматися усіх інструкцій — нам вдасться.
— Минулого разу ви теж так казали, а он чим скінчилося. — не вгавав Орл.
Присутні перезирнулись.