Він кляв себе, кляв свою секретарку Мілу і думав, або він поганий скрипаль, який так і не навчився грати на скрипці Страдіварі, або поганий жокей, що ніяк не обжене на перегонах навіть ліниву кобилу, сидячи верхи на молодій, гарній, але зовсім безперспективній конячці.
Вітольд розумів, що в житті таких високих чиновників, до яких тепер належав і він, настає момент, коли доводиться тверезо розмірковувати над смислом свого життя, і тоді його вже не цікавить не тільки первісна свіжість непідробної вроди дівчини, а навіть її мрії про ідеальне сімейне щастя. Він тепер не замислювався над цим. Його життєвий інтерес був звернений лише до одного — що скажуть інші у випадку, коли він залишить дружину-професора і візьме в дружини власну секретарку? До того ж ту, над якою чи не всі, включаючи і його й технічку секретаріату Віру, насміхаються і ліплять Мілі Бездух рекламні прізвища, яких не відмиєш ніяким розчинним засобом.
Можливо, він ще підкорився б загальноприйнятій, усталеній у суспільстві моралі, маючи вагому фінансову незалежність і не боячись втрати кар’єри, але секретарка Міла не відповідала його внутрішньому стану душі. Так, жінка в житті має бути скромною, але в ліжку вона повинна, розмірковував він, хоч трохи нагадувати професійну повію, якій весь час здається, що це її останній клієнт і його хоча б в ім’я свого авторитету і реклами варто обслужити так, щоб йому це сподобалося і він прийшов ще.
X
Роксана вийшла з душової наче зі сторінок «Плейбоя». В прозоро-світлому пеньюарі «Хамелеон», що переливався кольорами веселки залежно від відтінку підлоги, стін, дзеркал і рожевого балдахіну над ліжком, з якого вільно міг злетіти двомісний літак, вона наблизилась до нього. Вітольд спостерігав за нею і думав: «Вродлива ж достобіса. І як вона тільки на мою голову звалилася? Я й незчувся, коли і як це трапилося. Тепер прощай Міло Бездух як коханка і живи й працюй як секретарка Мироновича».
Вона, підтримуючи обома руками свої оголені круглі груди середньої величини і посміхаючись, підняла над Вітольдом прозорий балдахін, який автоматично, як двері в гаражі, плавно поповз угору над ліжком, що вони його прозвали жартома «аеродромом».
— Іду на посадку, — повідомила вона і пішла навколо ліжка на друге коло.
«Сучка. Справжня сучка, — обзивав її про себе Вітольд, не спускаючи з її гарного пружного ставного і такого витонченого тіла погляду своїх сірих очей. — Як ти ввірвалася в моє...» — він хотів додати «тихе життя», а тоді згадав Альбіну, яка по-професорськи постійно його, провінціала, відшліфовувала, вчила як школяра-неука світським манерам і одягу від «кутюр», замовк і в душі.
Альбіна дивилася на подружнє життя тільки зі своєї точки зору і, може, саме цей сімейний тоталітаризм давав їй підстави перетворювати шлюб у справжнє пекло. Він постійно перегрівався в ньому і вірив, що колись від того розпікання лусне його триклятий ошийник і він вирветься на волю.
От нарешті і перекусив Альбінин ланцюг, але, здається, потрапив на інший, — сказав він сам собі. — Тепер поглянь на цю телезірку, на її світські манери і... фокуси. Ти хотів мати телебачення у себе дома? Маєш.
— Йдемо на третє коло, — повідомила грайливо Роксана. — Як там наш маленький Вітольдик? — вона нахилилася над Мироновичем, легенько торкнулася, самим тільки нігтиком, тим самим, що його після паризько-манікюрної операції наклали їй на пальчик, і пестливо, склавши знову за звичкою товстенькі губи трубочкою, промуркотіла: — Мій ще малесенький. Ти тепер не боїшся ні яскравої помади, ні французьких парфумів. Ти вільний, як голий від безгрошів’я рухівець. Та тобі й гроші не потрібні. Тобі потрібна ласка, пестощі, моя безсловесна любов у хвилини найбільшої радості нашої зустрічі з тобою...
— Досить уже, — з нетерпінням промовив Вітольд.
— Блокбастер «Любов до гроба» тільки починається. Чи не так, мій маленький? — Вона непомітно для Вітольда увімкнула приховані відеокамери і, звертаючись до маленького, промуркотіла: — Правильно, мій миленький. Ми зараз з тобою влаштуємо таке порнокіно, що Альбіна Ерастівна як побачить, то кінчатиме з нами заочно. На кожному вечірньому і денному відділенні. Де вона там читає лекції з естетики і естетичного виховання...