Пояснюється це все дуже просто: одне весло у вас будуть крабів на дні, друге в цей час чухає хвилю і нагортає воду у човен. Вичерпавши капелюхом воду, почерпніть і таку премудрість: весла у воду треба занурювати рівномірно, не дуже щоб так глибоко, але й не дуже щоб так мілко. А з води, з вашою допомогою, вони й самі якось виберуться.
Ну, в добрий, як то кажуть, час, попливли! Або пішли, якщо вже до решти дотримуватися морської термінології.
Поступово ви починаєте відчувати, як наливаються залізом ваші мускули і як покидають ваш організм кілограми зайвої ваги. Тримайте тільки ніс проти хвилі (не свій власний, а човна), бо хвиля човен перекинути не перекине, але води нахлюпати може.
Здавалося б, на цьому можна було б і закінчити виклад корисних порад. Можна було б всю цю розмову закінчити останньою порадою: ідіть у подарунковий магазин і самі собі подаруйте капітанську люльку. Самі розумієте, ходити у море на ялику (чи на гичці) і курити звичайнісінькі сухопутні сигарети якось не солідно.
Відносно люльки капітанської — це не жарт, а дружня порада. Люлька вам згодиться особливо тоді, коли ви, повернувшись додому, будете розповідати: «Йдемо ми якось на ялику, а шторм’яга…» В цьому місці рекомендується зробити паузу і пихнути раз чи два люлькою (сигарета справляє не те враження).
Словом, придбати люльку — це остання порада. А передостання порада буде такою: йдучи по морю, ніколи не забувайте, що море, хоч і має солідну площу, біля берегів Євпаторії дуже густо заселене. Варто тільки трохи зазіватися, зловити ротом, чайку (гави, як відомо, над морем не літають), як обов’язково в’їдеш носом свого човна в борт якого-небудь іншого, або налетиш на буйок, або, що найгірше, зсунеш веслом плавцеві шапочку з потилиці на ніс. А плавці цього чомусь страх як не люблять. Починають плюватися солоною водою і кричати так, що, мабуть, у Турції їх чути.
Отже, хоч ви і сидите потилицею до носа (задом наперед до того місця, куди ви пливете), не лінуйтеся крутити головою на всі боки. Краще головою зайвий раз покрутити, ніж в’їхати човном комусь межи очі.
Оце, здається, і все.
Ага, мало не забув! Крім човнів (яликів, гичок), на прокатній станції можна ще й водний велосипед взяти.
Не беріть їх. По-перше, до водного велосипеда капітанська люлька не пасує, а по-друге, що ви будете розповідати дома? «Шторм’яга сім балів, а ми йдемо на велосипеді…»? Не звучить…
Полювання на дні морському
Приїхавши до моря, ви матимете змогу переконатися, що полювати можна не тільки у лісі чи в полі. В наші дні полюють не лише зайців, вовків та ведмедів. Полюють камбалу, бичків, морських котів, морських коней і таку іншу живність.
Це, звичайно, не значить, що вся ота морська живність у Євпаторії повилазила собі на берег і вам залишається тільки відповідний калібр дробу підібрати. На берег вона І не думала вилазити, а коли вже вам так забаглося її вполювати, доведеться самому, власною персоною опуститися на дно морське.
Затуливши двома пальцями носа, на дно морське не спустишся. Тут потрібен спеціальний мисливський обладунок. Відразу ж зауважимо, що двоствольна «тулка» і оті шкіряні чоботи, що аж до пояса, підводному мисливцеві не підійдуть. Йому потрібне спецспорядження. Перш за все маска і трубка. Через трубку мисливець дихає, а через маску дивиться на підводне царство. І ще потрібні гумові ласти. Вони дуже нагадують жаб’ячі задні ноги. Але завдяки їм підводний мисливець плаває не гірше од жаби.
Тепер залишається тільки розповісти про підводну рушницю. Такі рушниці у природі існують, промисловість наша їх випускає. Патронів до такої рушниці не треба, дробу теж і, звичайно, пороху ні димного, ні бездимного абсолютно не треба. Порох тут ні до чого. Замість пороху у рушниці спеціальна пружина є, і та спеціальна пружина з силою викидає спеціальну острогу. Що ж до остроги, то вона спеціально розрахована для того, щоб у кого-небудь вцілити. (Пляжники, плавці і рятувальники на човнах у рахунок не йдуть, по них стріляти не рекомендується, можуть бути дуже сумні наслідки).
Стріляють підводні мисливці здебільшого по крабах, по камбалах, по морських конях, по морських котах, по морських бичках. Хто не може вцілити по таких дрібних об’єктах підводної фауни, хай тренується по медузах. Медуза велика. У медузу важко не вцілити.
Ну от. Маєте ви мисливський обладунок, і залишається тільки застенографувати ваше перше підводне полювання.