Выбрать главу

Я розплющив очі. Нічого не сталося. Пригоди хлопчика в порожнечі.

Я виразно пригадував кам'яну кімнату з величезним, оздобленим коштовностями черепом, мегачерепом, що прикрашав стіну. Декорація цього разу була інша. Людина в пилозахисній масці провела мене і Росса до місця або ситуації, у якій я впізнав віраж. Припускаю, один із багатьох, і була мить, не-мить, у якій час затримався, коли ми зісковзували до одного з пронумерованих рівнів. Потім ми пройшли за чоловіком до зали засідань, де сиділо четверо, по два обабіч довгого столу, чоловіки й жінки, усі голомозі та з виголеними обличчями у вільному білому вбранні.

Оце було й на Россі. Він був відносно сторожкий, збуджений м'яким стимулятором. Супровідник спрямував нас до стільців, що стояли один проти одного, і потім вийшов з кімнати. Ми вшістьох намагалися не роздивлятись одне одного, і ніхто й словом не прохопився.

Цих індивідів вибрали на цю роль на власний розсуд, однак усе ж таки в заключні години занурили їх у те життя, яке кожен з них знав. Я радо б прийняв усе, що Артис мала б сказати в цій ситуації. Ось незнайомці, ось батько, і задумливе мовчання було їм за особливе благословення. Усі божевільні несамовитості на певний час пішли під воду.

Чекали ми недовго. Увійшли три чоловіки та дві жінки, середнього віку, повністю одягнуті, виразно помітно: вони тут відвідувачі. Вони зайняли місця біля дальніх країв столу. Я зрозумів, що вони благодійники, приватні особи чи, може, посланці, один-два з них, від якоїсь агенції, інституту чи змовників, як колись пояснював Росс. Ось він, сам благодійник, а тепер загублена обстрижена постать без костюма, краватки чи персональної бази даних.

Ще одна коротка мить, ще одна тиша, а потім входить наступна. Висока похмура жінка, водолазка і вузькі штани, волосся жмутком в афростилі, сліди сивини.

Я все реєстрував, казав собі слова, визначав вигляд обличчя, тіла й убрання. Якби я зазнав у цьому невдачі, чи зникне індивід?

Вона стояла в одному кінці столу, руки на стегнах, лікті розсунуті, вона, видається, говорить до самого столу.

— Іноді історія — це окремі життя в миттєвому контакті.

Вона дала нам про це подумати. Я майже повірив, що повинен підняти руку і навести приклад.

— Нам не треба прикладів,— сказала вона,— але все ж ось один. Нестерпно спрощений. Науковець робить незрозумілі дослідження в загубленому закуті лабораторії. Живе на бобах і рисі. Неспроможний завершити теорію, формулу, синтез. Напівнавіжений. Потім він відвідує конференцію за півсвіту звідти, обідає і ділиться кількома думками з одним науковцем з іншої галузі.

Ми чекали.

— Які наслідки? Наслідки для нас — новий спосіб зрозуміти наше місце в галактиці.

Ми ще почекали.

— Чи ще щось? — спитала вона.— Чи чоловік зі зброєю виходить із натовпу до лідера великої нації, і все більше не таке саме, як колись.

Вона вдивлялася в стіл, міркуючи.

— Ваша ситуація, тих декількох з вас на порозі подорожі до відродження. Ви повністю за межами оповіді, на яку ми посилаємося, як на історію. Тут нема обріїв. Ми зобов'язуємося перед внутрішністю, глибокою дослідницькою сфокусованістю на тому, хто і де ми є.

Вона поглянула на них, одного за одним, на батька й решту чотирьох.

— Ви збираєтеся стати, кожен з вас, окремим життям у контакті тільки з собою.

Вона зумисно зробила так, що це пролунало відразливо?

— Решта, кількісно набагато більша, прийшли сюди із занепалим здоров'ям, щоб померти і щоб їх підготували до камери. А на вас буде штемпель «Зеро К». Ви вісники, які обрали ввійти до брами передчасно. Брама. Не великі в'їзні ворота чи непереконливий веб-сайт, а комплекс ідей, прагнень і важко зароблених реальностей.

Мені потрібно було ім'я для неї. Я нікого не називав за цих відвідин. Ім'я додасть виміру гнучкому тілу, запропонує місце і походження, допоможе мені визначити обставини, які привели її сюди.

— Повної темряви та цілковитої тиші не буде. Ви це знаєте. Вас інструктували. Спочатку ви пройдете медико-біологічне редагування, через кілька годин. Мозковиправлення. Згодом ви знову себе зустрінете. Пам'ять, тотожність, самість — на іншому рівні. Це головна суть наших нанотехнологій. Ви законно мертві чи незаконно, чи жоден з варіантів? Вам не все одно? Ви матимете фантомне життя в черепній коробці. Плавкі думки. Пасивний різновид проникливості. Дзень-дзень-дзелень. Як новонароджена машина.