- Ну що замислився, Андрію? - запитала Стефанія. - Вже придумав, як нам виплутатися з цієї ситуації?
- Та що там думати. У нас поки що мінімум інформації. Треба їхати до Києва і зустрічатися з кредиторами сина. Карти до добра нікого і ніколи не доводили. Не розумію, як можна бути таким телепнем, щоб потрапити до подібної ситуації, - спокійно, як завжди, поглянув Орос на сина.
- У нас син хороший, - знову погладила по голові Юрка Стефанія. - Он у сусідів син взагалі закінчений наркоман. Гроші у батьків постійно видурює.
- Видурює? - посміхнувся Орос. - Це скільки ж він видурює? Десять-двадцять гривень? Наш дурень одразу видурив 500 тисяч. І смію нагадати, що не гривень, а доларів.
- Що ти знову починаєш, - забідкалася дружина. - Хіба не бачиш у якому стані дитина? Та на ньому ж обличчя немає.
- З обличчям у нього все в порядку, - знову посміхнувся Андрій. - Ще й який красунчик. А ось з головою дійсно великі проблеми.
- Весь у тебе.
- Ти красу маєш на увазі?
- І те й інше.
- Ну, досить дурниці городити. Юрко, де я зможу знайти цих людей, яким ти програв гроші?
- У мене номери телефонів є, - зрадів Юрко. - Давай внесемо до твого мобільного.
- Це так чи інак треба зробити, але телефонувати я буду з твого мобільного.
- Та в мене вже гроші закінчилися на рахунку.
- Ну, звичайно. Що тобі якісь там 25-50 гривень. Ти он сотні тисяч доларів програєш.
- Та досить вже тобі! - заверещала дружина. - Візьми свій мобільний і зателефонуй.
- Добре, - знову посміхнувся майже лагідно Андрій. - Диктуй номер. Так, пішли гудки. Ти тільки послухай, який абсолютно дебільний рингтон з так званої «дорослої» музики, тобто зеківської. Одразу зрозуміло, що це за публіка. Але це добре, бо стає зрозуміло, що маєш справу з лохами, - коментував Андрій, тримаючи телефон біля вуха. - Щось довго трубку ніхто не бере… Тихо… Добрий день, я Андрій Степанович Орос, батько студента Юрка. Він повідомив, що чи то в нього з вами, чи то у вас з ним виникли якісь проблеми з грошима. Я не помилився номером?
- Добрий день, Андрію Степановичу! Радий чути ваш голос. Колись ми з вами працювали разом в одній конторі, хоча і не були особисто знайомі. Я так зрозумів, що проблеми вашого сина взялися вирішувати ви особисто. Це для нас велика честь. Пропоную зустрітися завтра у Києві. Зможете? Я знаю, що з вашого Тетієва не проблема добратися до столиці. Скажімо 15-та година вас влаштує? Я навіть знаю, що колись улюбленим вами рестораном був «Лотос». Ви не проти?
- Добре. Домовилися. Отже, 15-та година, ресторан «Лотос».
- Як зайдете, скажіть офіціанту, що на ваше прізвище замовлений столик. Якщо приїдете раніше, замовляйте найкращі страви і найдорожче вино. А ми до вас приєднаємось.
- Я з кимось з тих, хто до мене підійдуть, знайомий?
- Столик, за яким ви сидітимите, нам покаже офіціант. Але і без нього ми вас упізнаємо. Такого помітного чоловіка не кожен день зустрінеш. У мене є навіть ваше фото. Колись одна молода гарна особа носила його біля серця. Не здогадуєтеся, хто? Те, що ви з нею вчинили, не дає вам ніякого морального права засуджувати нас хоча б у чомусь. Отож, будь ласка, без дурниць. Ми знаємо, що ви мужчина крутий, але до міліції, я впевнений, не звернетесь. Втім, у нас там все схоплено, і про контакт з колишніми колегами одразу стане відомо. Домовилися?
- Згода.
- Тоді, до завтра.
- Ну що, домовився про зустріч? - спитала дружина, коли Андрій поклав телефона.
- Так. Завтра в Києві.
- Ти врятуєш нашого сина?
- Боже, врятуй всіх нас. Я дійсно говорив зі страшними людьми. Це організація. Я не знаю, чого їм треба, але починаю здогадуватись. Твій мазун-синочок втравив нас у дуже погану історію. Можливо, доведеться тікати звідси світ за очі.
- Що ти таке говориш?!
- Давай лягати спати.
- Тобі готувати вечерю?
- Не треба. Я вже і так всім цим ситий по саме горло. Піду до ванни, а потім - до ліжка. Добраніч.
- Добраніч.
Андрій прийняв душ, почистив зуби і буквально стрибнув до ліжка. Йому страшенно хотілося спати. Таким він був завжди, з самого раннього дитинства. Ще у школьні роки його мати помічала: якщо Андрійко моститься спати посеред дня, в нього виникли якісь неприємності.
Вранці Андрій гарно поснідав і пішов на автобусну станцію. Придбавши квиток, вмостився на сидінні мікроавтобуса «Богдан» і невдовзі задрімав. Автобус проїхав Володарку, Білу Церкву і, звернувши на Одеську трасу, полинув до Києва.
***
Це була класична дуель двох снайперів-асів, справжніх майстрів своєї справи. СБУ отримала з надійних джерел інформацію (черговий раз спрацювала добре організована українська діаспора США), що готується замах на Президента України. Одна з транснаціональних компаній дуже прагнула отримати концесію на видобуток нафти і газу на українській частині Чорноморського шельфу. Саме тут було відкрито величезні родовища енергоносіїв, що їх фахівці відомої американської «Шелл» назвали найбільшими у світі. Особливо гостра боротьба точилася між найпотужнішими компаніями за видобуток природного газу. Чорне море - єдина на нашій планеті частина Світового океану, де вся товща води, починаючи вже з глибини 50-200 метрів від поверхні, заповнена сірководнем. Це однозначно вказувало на наявність родовища газу, котре насичує воду через розломи в земній корі безбарвною субстанцією із запахом тухлих яєць.