Выбрать главу

Контролювала цю компанію одна з «братніх» Україні держав, її стратегічний партнер, для якої масове освоєння родовищ нафти і газу на шельфі Чорного моря, під боком у Європейського Союзу - головного споживача енергоносіїв, означало повну втрату конкурентоспроможності власних родовищ, розміщених дуже далеко від Європи, в екстремальних природних умовах заполярної Азії. Тому ця транснаціональна компанія, «дахом» для якої виступала держава, вирішила прибрати Президента України з життя і політичної арени. Адже керівник держави схилявся до надання концесії іншій американській транснаціональній компанії, набагато ефективнішій і могутнішій, яка, до того ж, не висувала Україні жодних політичних вимог.

Конфіденційне джерело повідомляло, що для цієї справи найняли за 10 мільйонів доларів (нечуваний донині гонорар!) найкращого у світі кілера-снайпера Раміреса. Про цю людину ходило немало різних чуток, розповсюджувалися всілякі легенди і міфи. Він став навіть прототипом для героїв у декількох голлівудських трилерах, які отримали чималий розголос і користувалися шаленим успіхом у глядачів. Однак навіть американські та ізраїльські спецслужби, які вважалися найкращими у світі, достеменно не знали, хто такий Рамірес. Не було відомо навіть, чоловік то чи жінка. В одному зі своїх романів відомий американський автор, якого охрестили найбагатшим письменником світу, взагалі зобразив Раміреса транссексуалом і заробив на цьому ще більше грошей. Цей гіперснайпер брав до виконання лише морально вмотивовані, обумовлені певними етичними нормами завдання, і явно був освіченою людиною, яка дуже добре зналася на сучасній комп’ютерній техніці. Замовлення приймав лише через Інтернет і мав для цього власноруч розроблену хитромудру програму, якій, мабуть, позаздрили б кращі програмісти світу. Коли ж його систему встановлення зв’язків із замовниками розкривали, створював нову, ще досконалішу. В нього ніколи не було постійних посередників, і напряму з Раміресом ніхто не спілкувався. Ходили чутки про пластичні операції, володіння декількома мовами, навчання у Гарвардському університеті і дублерів, котрих він завжди використовував в процесі «роботи».

Рівно десять років тому, на День незалежності, Президент мав відкривати пам’ятник у центрі столиці. Хоча міліція й спецслужби працювали цілодобово, інформації про наміри і дії Раміреса поки що не надходило. Ніхто навіть не відав, в Україні він чи ні. Однак 23 серпня нарешті була отримана інформація з Аргентини, де нібито отаборилась одна зі штаб-квартир кілера. Представник української діаспори в цій країні повідомив, що Хосе Рамірес вже знаходиться в Україні і готує замах на Президента саме на День Незалежності. Така вимога замовника.

Декілька днів поспіль Андрій Орос накручував кола довкола покритого тканиною пам’ятника, який Президент повинен був відкривати на свято. Спорудження пам’ятника, за все ще живучим радянським звичаєм, не встигли закінчити й судорожно добудовували в останні дні перед відкриттям. Орос весь час розширював діаметр кіл. Він діяв абсолютно професійно. Одягнув робочий одяг і яскраву жовто-гарячу каску і навіть встановив біля пам’ятника теодоліт, спрямовуючи його візири в різні боки, щоб визначити для себе ідеальне місце для снайперської засідки. Очевидно, що стрілятимуть здалеку і рушницею з глушником. Рамірес, за чутками, мав гвинтівку, виготовлену на замовлення десь у Німеччині чи Австрії одним з невизнаних геніїв збройової справи. Щоправда, геніальність того добродія оточення сприймало як несповна розуму, а насправді це був визначний майстер, якого повне несприйняття його суспільством перетворило на справжнього дисидента, який і під тортурами не видав би своїх замовників. Отож для такої машини і 5 кілометрів - не відстань. У самого Андрія була чудова гвинтівка, замовлена на заводі у Вінниці. А на «Арсеналі» у Києві було виготовлено оптичний приціл. Андрій вважав, що і його рушниця, і оптичний приціл не гірші, а може й кращі, ніж у Раміреса. Крім того, він знаходився у себе вдома, що психологічно давало велику перевагу перед Хосе, а також міг використати гвинтівку без глушника, котрий неминуче гасив потужність і дальність пострілу.