- Думаю, у вас багато спільного, - продовжив перервану розмову олігарх, коли Оксана всілася. - Окса закінчила Сумський педагогічний університет. Шкільний психолог за освітою. В минулому - член збірної України з біатлону. Досвід снайпера отримала на війні на Північному Кавказі. Воювала в Дагестані і Кабардино-Балкарії на боці моджахедів. На її бойовому рахунку більше як 20 російських офіцерів. Є навіть один генерал.
- Так навіщо тоді я тобі здався? - стенув Андрій плечима, - коли ти маєш таке диво природи? - він насмішкувато зиркнув на Оксану. - Вона і без мене справиться.
- На жаль, в Окси після поранення - проблеми із зором, - заперечив Бенгалуров. - Лікарі запевнили, що з часом ситуація виправиться повністю. Але зараз спостерігаються лише тимчасові покращення. Вона майже нормально бачить, але в будь-яку хвилину може настати різке погіршення.
- Дуель снайперів? - звернувся до жінки Андрій.
- Так, Андрію. Я виграла, але не стопроцентно.
- Зрозуміло.
- Так ви знаменитий Андрій Орос? - запитала вона, як думав снайпер, лише для годиться, щоб підтримати розмову. - Коли ми готувалися до чемпіонату Європи, нам завжди ставили вас як неперевершений приклад. Такий собі еталон для наслідування. Зізнаюся, що років десять тому я була навіть закохана в вас, вірніше, у вашу фотографію, яка висіла у нашому спортклубі на стенді. А зараз я, так би мовити, в натурі і розгледіти вас до пуття не можу. Тому мимоволі переношу на вас той образ з фотографії.
- Навряд, щоб я змінився з того часу на краще. - вставив світську репліку Андрій
- А потім я з преси довідалася про вашу дуель з Раміресом. - продовжила Окса.
- Яку я ганебно програв.
- Не кажіть такого. Я ж усе-таки теж снайпер і трохи на цьому розуміюся. За кордоном про цю дуель не один касовий фільм зняли. На вас заробили величезні гроші.
- Ну, це, в основному, заслуга Раміреса. А в мене була роль другого плану, - посміхнувся Андрій. - Але ближче до справи. - додав він вже серйозно. - В чому полягатиме місія Оксани?
- Оксине завдання - постійно буди поруч з тобою, розмовляючи про операцію, Андрію-Хосе-ібн-Хоттабе. Будете разом готувати операцію, шукати й виявляти її можливі вузькі місця, від початкової фази - до шляхів відступу з позиції. Будівельники свою роботу зроблять, гвинтівкою, найкращою, я тебе забезпечу, тир для тренування в мене також є. Попереду ще майже два місяці. Окса має виступати таким собі критиком, опонентом і скептиком. Це дуже продуктивний метод. Хіба не так?
- Згоден. Коли починаємо і де?
- Я вас влаштую на одній з моїх резиденцій, таємних, - підморгнув Андрієві Бенгалуров, - у селі Дзвонковому під Києвом. Абсолютно автономна система. Там навіть власна електростанція є. Вас завезуть туди завтра. Потренуєтесь, відпочинете. Коли треба буде відлучитися до Києва чи кудись ще, діятимете через Оксу. Там є басейн, сауна і ще багато чого приємного й корисного. Винний льох теж є, до речі, дуже хороший. Між іншим, з чудовими аргентинськими винами - знову хитро примружився Бенгалуров. - Тобі сподобається. Дружині скажеш, що вирішуєш проблеми з сином. Тим більше, що так воно насправді і є. Зараз же їдь до доньки, попередь її особисто, щоб не хвилювалася. Що їй казати, сам придумаєш, ти ж у нас неабиякий розумник. Завтра вранці за тобою заїдуть. Є якісь запитання чи заперечення?
- Немає. Але вважаю, що нам з Оксаною треба скласти не те що попередній план, а такий собі своєрідний прогноз всіх можливих наслідків наших дій.
- А що це нам дасть? - стенув плечима Бенгалуров. - Як на мене, то це такі собі абсолютно нейтральні речі, науковоподібні витребеньки. Їх пропонують різні політтехнологи перед виборами, щоб видурити в лохуватих замовників гроші. Переконай мене в протилежному, якщо не згоден.
- Прогноз ніколи не буває нейтральним. Вірний він, чи не вірний, прогнозуючий аналіз неминуче спонукає до дії. Те, що людина вважає можливим, визначає її внутрішнє ставлення, а також її поведінку. Так казав Карл Ясперс - один з моїх улюблених мислителів сучасності.
- Навіть не буду запитувати, хто це такий, але висловився однозначно розумно. Згоджуюся і благословляю на прогнозуючий аналіз. Ще якісь пропозиції є?
- Немає.
- Ну, тоді прощаємося.
- Хай щастить. До зустрічі, Оксано. - помахав рукою жінці Андрій, підвівшись зі стільця.
- До зустрічі, мій кумире.
- Бувай, Андрію. Можеш не турбуватися: за тобою, крім моїх людей, ніхто не слідкував, - сказав Бенгалуров, проводжаючи Ороса до дверей.
Андрій не поспішаючи вийшов з ресторану і, перейшовши на інший бік набережної, сів на маршрутне таксі, яке прямувало до станції метро «Дружби народів». Там він вийшов і зайшов до супермаркету на розі Басейної. Його барсетка, яку він залишив охороннику в ресторані, виявилася просто напханою пачками грошей у купюрах по 500 гривень.