- Навіщо він вам? Сховайте, - запротестував контролер.
- У міліцію треба терміново зателефонувати, - посміхнувся Андрій.
Контролер ображено замовк.
Орос набрав потрібний номер і нічого не відчув. Він так само лежав на животі, притиснувши до плеча гвинтівку, але тепер в оптичному прицілі чомусь був не Майдан з трибуною, а два вікна на шостому поверсі будинку по Софіївській вулиці.
«Скоро вони відчиняться і я вистрелю в праве вікно», - подумав він.
Знову, як і десять років тому, обидва вікна відчинилися одночасно. Але тепер Андрій вистрелив в інше вікно. Куля влучила точно в обличчя Раміреса, спотворивши його до невпізнання. Через декілька днів невдалого замаху на Президента країни, один з експертів переконував Андрія, що Рамірес, якщо це дійсно був він, чомусь ніби-то й не збирався стріляти в Президента. Судячи з розміщення його тіла й гвинтівки, цей всесвітньо відомий кілер збирався вразити саме його, Андрія Ороса, свого українського візаві. Навіщо це було йому потрібно, так і лишилося незрозумілим. Цю таємницю кілер назавжди забрав із собою в могилу. Експерт був людиною розумною і бувалою, а тому написав у експертному висновку те, що від нього хотіли почути, а не те, що було насправді.
Андрій Орос став героєм. І не тільки в Україні. Про це подбав Президент, який був вдячний майору за свій порятунок. Дружині Ороса, Стефанії, так і не вдалося на законних підставах одягти давно пошитий чорний траурний одяг. Раміреса, чи його чергового двійника, поховали під номером 76 на цвинтарі, де до скасування смертної кари ховали страчених злочинців.
Розділ ІV.
Лондон
За два місяці до 24 серпня
Хосе Рамірес сидів у барі неподалік Трафальгарської площі в Лондоні і з насолодою смакував малими ковтками коктейль. Хоча бар мав не дуже гарну репутацію, але в цей час тут було тихо і майже зовсім порожньо. Ніхто не горлав, не чіплявся до відвідувачів, серед яких траплялися постаті, вкриті страхітливими татуюваннями і шрамами, або персонажі з відстовбурчуваними з-під одягу пістолетами з глушниками і зарубками на руків’ях, що мали означати кількість знищених ворогів. Дівчата легкої поведінки спокійно чекали клієнтів біля стійки, а не «пасли» їх по залу, нахабно чіпляючись.
Український посередник примостився поруч з Раміресом, вважаючи останнього за посередника також. Хосе надзвичайно полюбляв перевтілюватись в різні образи і грав свої ролі не гірше за когось з володарів Оскара. В цьому він вбачав філософське кредо свого життя, в основі якого була давня мудрість: щоб лишатися незмінним, треба постійно змінюватися.
- Чому наш виконавець не приймає нашого електронного замовлення? - незадоволено питав посередник, доволі екзотичного вигляду чоловік, вдягнений на кшталт такого собі немолодого рокера. Пишні вуса й борода явно слугували предметами його неабиякої гордості. - Ми ж виконали всі необхідні процедури. Тільки на пошуки вашої адреси мій замовник витратив скажені гроші. Ми вже не маємо часу на подальші очікування. Замовлення має бути виконане 24 серпня цього року. За браком часу замовник змушений був ризикувати і посилати мене особисто. Це проти моїх правил. Але зважаючи на просто небувалу винагороду, я все ж таки ризикнув. Сподіваюся, і виконавець також піде на виправданий ризик.
- Так то воно так, - невпевнено промимрив «британський посередник».
- Вашого хазяїна щось насторожує? - запитав українець.
- Давньогрецькі філософи казали: «Все, що не має формальної логіки, є маразмом», - відповів загримований Рамірес. - Адже ваш замовник нібито живе в Україні, але чомусь його e-mail не ua, а ru. Що це означає? Як може бути в одній країні e-mail іншої? Це очевидний маразм. А з маразматиками мій хазяїн справи не має. Від них суцільні неприємності. Це щось несправжнє, незрозуміле, а отже і небезпечне. Мій хазяїн зацікавився рівнем гонорару, але він відмовляє людям, мотиви й дії яких зовсім незрозумілі з позицій звичайної логіки.
- У нас в Україні жартують, що логіка буває трьох видів: формальна, залізна і жіноча. Я спробую пояснити зараз щодо цього е-мейла.
- Не потрібно. Маразм пояснити не можна. Можливо, ви там в Україні і звикли до подібного, але тут такі вибрики не проходять. Якщо він дійсно живе в столиці України, а не десь у Росії, е-мейл має бути ua. Все. Розмова закінчена. Більше обговорювати нема чого. Чекаю від вас належним чином оформлене замовлення і з логічно обумовленою зворотною адресою.
- Але ж час вже підпирає. Хіба мають значення якісь дрібнички?
- Для мого хазяїна - так. Саме в дрібницях криється сутність речей. Він не проти, якщо ви звернетесь до іншого виконавця.