Леся мовчки дивилася на нього, зовсім забувши про їжу.
- Таким чином я тепер стану багатою людиною навіть за високими західними стандартами. Раз ти моя секретарка, то мушу тобі виплачувати платню. Чи не так?- дивився Хома на Лесю
- Не так, не так, - запротестувала Леся. - Якщо ти це кажеш серйозно, я ображуся. Ти і так витратиш на мене сьогодні стільки грошей, що моєї стипендії за рік, мабуть, не вистачить. І те, що я тебе влаштувала до тітки, це ж не задаром. Платитимеш їй гроші. Хіба це не платня за мою роботу, якщо ти хочеш перевести наші стосунки в суто ділове і прагматичне русло?
- А зараз вони які, наші стосунки?
- Ну, чому ти постійно чіпляєшся до моїх слів? Тобі приємно мене мучити?
Дівчина знову зашарілася і відвернулася, але миттєво опанувавши свої емоції, гордо випросталася на стільці і почала дуже елегантно їсти омара. Орестові було приємно спостерігати, як всередині дівчини змагаються протилежні сторони людського єства. Та він знав, що з них перемагають завжди кращі. Тому і чіплявся до Лесі.
- Сподіваюся, ми друзі, тобто, люди, яких звела разом доля і які допомагають один одному, - відклала вбік виделку Леся.
- Ти дійсно допомагаєш мені, а от я в чому тобі допоміг? Думаю, жінкам просто подобаються пристрасті, романтичні стосунки, таємниці. Ось тому ти і зі мною. Це ж так?
- Секрет, - посміхнулася Леся, - вважай це дівочими таємницями, про котрі ніколи не розповідають чоловікам. Можу ж я мати щось таємниче чи повинна бути для тебе розкритою книгою?
- Цілком маєш право.
Орест замовк, попиваючи вино і дивлячись крізь чарку вдалечінь. Мовчала і Леся. Так, в повному мовчанні, і закінчилась вечеря. Орест розрахувався з офіціантом і вони вийшли під каштани вечірньої вулиці. Майже одразу під’їхало таксі і відвезло Лесю до гуртожитку, а Ореста - на квартиру.
Наступного дня під час обідньої перерви в їдальні до Ореста підсів головний менеджер їхньої компанії.
- Де ти підчепив таку чудову білявку? - звернувся він до фізика. – Їй же ж років 16-17, не більше. Вчора бачив вас у ресторані. Ти сидів до нашого столика спиною і тому не помітив мене, а я не захотів тебе турбувати. Через це і не підійшов. Але увесь час спостерігав за вами. Навіть моя супутниця почала ревнувати. Розкішна в тебе дівчина. Ти везунчик.
- Це донька одного мого друга. Колись гойдав її на коліні, коли їй було років чотири.
- На якому? Дай помацати. Таке для будь-якого коліна не минулося б даром.
- Та ну тебе.
- В тебе з нею як, серйозно чи так? На повію вона зовсім не схожа. Коли набридне, познайомиш?
- Відчепися, що я тобі, сутенер? Сам шукай собі дівчат.
- А я думав, ти мені друг.
- Я про тебе теж так думав, а ти он хочеш відбити у мене дівчину.
- Класна кицька, дуже класна. Але не бреши, що це просто знайома донька твоїх друзів.
- Ну, добре, я тобі зізнаюся. Ця дівчина має лише 15 років і вона - моя донька. Була колись чудова весна у романтичному, старому, як казка, Львові. Цвіли без і конвалія. Я, тоді ще студент політехнічного інституту, втратив голову від однієї старшокласниці. От ця дівчина і є плодом нашого жагучого, юного і грішного кохання.
- Ну, ти даєш! Блазнюєш? Не дури дівчинці голову. А яка фігура класна!
- А ти вже все й помітив. Але ж у ресторані панувала інтимна напівтемрява.
- Ага, саме для зустрічі з донькою, - зареготав менеджер. - Яка там донька! Чи, може, я не бачив, як вона зазирала в твої очі? Не знаєш, що вона там шукала? Це ж очевидно, дівчина закохана в тебе по самі вуха. І сама себе, видно, розпинає за це. Чому тільки? Що ти робиш з цією розкішною юніоркою, Казанова? Такий з виду тихий, спокійний, а жінки липнуть, як мухи на мед. З твоїм приходом у компанію серед наших красунь зчинився справжній фурор. Який у тебе секрет? Поділися.
- По-перше, думаю, маю погану спадковість. Мене підкинули під двері дитячого будинку. Якими сексуальними особливостями відрізнялись мої батьки, можна лише здогадуватися.
- А по-друге?
- По-друге, видаю безкоштовно рецепт, бо підозрюю, що вже не знадобиться. На будь-якій вечірці підходиш до дівчини й питаєш: «Тут є щось більш стимулююче, звичайно, окрім тебе, золотце?» Діє безвідмовно.
- Ха-ха-ха. Це дійсно так чи ти мені в черговий раз морочиш голову?
- А ти сам спробуй.
- Спробую невдовзі. Пройшла чутка про чергову корпоративну вечірку, яку організовує наше керівництво в цю суботу. Запрошення, як завжди, будуть даватися на двох. Жінкам дозволяється приводити з собою чоловіків, а чоловікам - жінок. Обіцяють найняти в Київському пароплавстві цілий корабель. Будемо плавати на ньому Дніпром, причалювати до островів. Головне, щоб погода на вихідні не зіпсувалася. Якщо стоятиме така ж спека, як зараз, всі будуть у купальниках. Тоді вже ніхто нічого не приховає.