Пробудження…
Схоже на воскресіння мертвих воно. Немов у старе тіло своє, давно померле й у землю закопане, повертаєшся. Ох, і не хочеться!
Розплющую повіки свинцеві, бачу голого себе на лежанці.
Ворушусь, кашляю, сідаю. Гаряче мені. Беру пляшку крижаного березового соку «Єсенін». Припас Коляха, не забув. Булькає сік березовий у пересохлій горлянці. Інші теж ворушаться, кахикають.
Гарно було. На рибках — завжди гарно. Ніколи облому гнилого або виру чорного не було на рибках. Це не герасим убогий.
Кашляють наші, прокинувшись. Батя жадібно сік п’є. Спітніло його лице бліде. Напитися після рибок — перше діло. Друге діло — поблювати. А третє —¦ розказати, хто що робив.
П’ємо, блюємо.
Ділимось пережитим. Ми на Горинича вже увосьме обертаємось. Рибки — колективне діло, поодинці їх використовувати — дурнем бути.
Батя, як завжди, не зовсім задоволений:
— Чого ви завжди мене квапите? Або палити, або жерти треба… А то засмикались — то туди, то сюди. Спокійніше треба, по порядку.
— Це все Шелету не терпиться, — відкашлюється Єроха. — Скрізь, братухо, встигнути хочеш.
— Та годі вам! — потягується Шелет. — Гарно ж було, правда?
З кораблем сподобалось… як вони з ілюмінаторів лізли, стрибали у воду!
— Гарно! А мені в місті більше сподобалось: як пустимо віяло на сім струменів, як вони в хмарочосі заверещать… круто! — киває Мокрий. — А Ком’яга в нас вигадливий, га? Як він її! У цієї американки зі сраки аж дим пішов!
— Ком’яга хитромудрий! В університетах учився, йобтвою! — посміхається Правда.
Батя його за мат — по губах.
— Пробач, Батю, лихий попутав, — кривиться Правда.
— Загалом і в цілому — було гарно, — підсумовує Батя. — Правильні рибки!
— Правильні! — погоджуємось.
Одягаємося.
Чим іще чечужки золоті гарні — після них сили не зменшується, а навпаки — додається. Ніби на курорті побував, у Криму нашому сонячному. Ніби зараз надворі — кінець вересня, а ти, значить, три тижні в Коктебелі на піску золотому провалявся і під татарський масаж звивистий члени різні підставляв.
І от повернувся ти в Білокам’яну, приземлився у Внукові, з літака сріблястого зійшов, вдихнув на повні груди повітря підмосковне, затримав у собі — і враз так гарно стало, так правильно, так цілокупно в душі, так спокійно-бентежно, так відповідально, — і розумієш, що і життя вдалося, і силонька є, і до діла великого ти причетний, і чекають на тебе спільники, хлопці завзяті, і роботи гарячої сила, і ворогів не поменшало, і Государ наш живий-здоровий, а головне — Росія жива, здорова, багата, величезна, єдина, і нікуди вона, матінка, за ці три тижні не зрушила з місця свого, а навіть навпаки — міцніше корінням своїм віковим у м’ясо земне вросла.
Правий Батя: після рибок жити й працювати хочеться, а після герасима — бігти за новою дозою.
Дивлюсь на годинник — всього сорок три хвилини відгоринив я, а всередині відчуття таке, ніби ціле життя прожив. І дало мені це життя силу нову на супротивників та на крамольників. Багато питань у мене щодо рибок: якщо вони для нас, опричників, такі корисні — то чого б не узаконити їх хоча б для нас, виняткової Батя вже не раз Государеві наші думки з цього приводу виказував, але той непохитний: закон один для всіх.
Виходимо з лазні бадьорі й ніби помолоділі. Кожен соває Колясі татуйованому по полтинику. Кланяється Коляха задоволений.
На вулиці морозяно, але сонце вже за хмари зникло-закотилося. Час до справ повертатися. У мене тепер — зорепад. Діло це потрібне, державне.
Сідаю у свого «мерина», вирулюю на Шаболовку, дзвоню: чи все готове? Ніби — все.
Лізу за сигаретами — після рибок завжди на куриво тягне.
А сигарети ж бо й скінчилися. Гальмую біля «Народної ятки».
Торговець червонопикий, як Петрушка з балагана, висовується:
— Чого зводите, пане опричнику?
— Зволю сигарет.
— Є «Батьківщина» з фільтром і «Батьківщина» без нього.
— З фільтром. Три пачки.
— Будь ласка. Куріть на здоров’я.
Схоже, хлопець із гумором. Дістаючи гаманець, розглядаю вітрину. Стандартний набір продуктової ятки: сигарети «Батьківщина» і цигарки «Росія», горілка «Житня» і «Пшенична», хліб чорний і білий, цукерки «Ведмедик клишоногий» і «Ведмедик на Півночі», повидло яблучне й сливове, масло коров’яче й пісне, м’ясо з кістками й без, молоко збиране й пряжене, яйце куряче й перепелине, ковбаса варена й копчена, компот вишневий і грушевий, і нарешті — сир «Російський».