Провівши її очима, Польдо повернувся і, понуривши голову, рушив геть. Більше не тішив себе марними сподіванками, знав, куди приведе його цей шлях, — до слюсарної майстерні, тієї самої, де працював хлопчиськом. Іншого виходу не було.
Він похнюплено плентався, а позаду, на стадіоні, вболівальники захоплено вітали нового кумира Спортограда — футболіста в чарівних бутсах.
СЕНСАЦІОНІЯ
Одна субота і шість неділь
Ну й виснажливе життя в Сенсаціонії! Навіть без вихідних. А робочі дні — такі напружені, що доводиться вживати посилені дози вітамінів.
Рано-вранці прокидаються сенсаціонці під мелодійні звуки будильників. А будильники в них, ясна річ, не прості, а музичні, вони грають попурі з пісеньок, що тільки вчора вперше прозвучали з естради. Потім — сніданок похапцем, причому вся увага на телевізор, по якому передається програма всіляких видовиськ, концертів та вистав на сьогодні. І бігцем до школи: з восьмої до першої вони вчаться грати на гітарі, танцювати, співати. А ви ж і самі знаєте, як доводиться чуба гріти, танцюючи сучасні танці. Коли ж горлаєш модні пісні, то вже після першої дух перехоплює. Обід, звісно, з естрадним присмаком: спагетті під соусом «шейк», відбивні котлети «бітлз», салат «арлекіно», морозиво «мюзик-хол». Але ковтають обід, аж запихаються, бо водночас гортають сторінки журналів, щоб бути у курсі справ: хіба ж можна не знати про такі визначні події, як шлюб кінозірки чи інтерв'ю з популярним співаком?
По обіді, гадаєте ви, саме час подрімати? Та в сенсаціонців про це й мови не може бути: треба за всяку ціну потрапити в кіно на останній ковбойський бойовик. І знову підтюпцем по місту в пошуках знаменитостей, щоб поповнити свою колекцію найновішими, найсвіжішими автографами. Вечеря. Одне око пильнує телевізор: перша премія в музикальній вікторині — туристська подорож до Голлівуду; йолопом треба бути, щоб не скористатися такою нагодою. А потім спати? Та де там! Треба бігти на танцювальний майданчик — дансінг, бо зараз нові танці ростуть, як гриби після дощу, — тільки встигай, і відставати тут аж ніяк не можна, коли не хочеш пасти задніх. Безумовно, якась там хвилинка перепочинку між усіма цими важливими справами, може, й знайшлася б, але коли ж крутити транзистор, коли переглядати журнали мод та слухати портативний програвач, щоб відновити в пам'яті найновішу пісеньку?
І так кожного дня, бо в Сенсаціонії тиждень складається з однієї суботи і шести неділь. А оскільки робота сенсаціонців — самі гулянки, то виходить, що всі дні в них робочі. Та ніхто на це не нарікає. Усі там дуже заповзяті і вчаться невтомно. Коли хтось бовкне, що бачив літаючі тарілки, на нього відразу ж накинуться з розпитами:
— А хто на них грав?
— Мелодійна штучка?
Ще цього бракувало, проґавити марсіанську сенсацію!
Один спритний чоловік якось заробив купу грошей, сконструювавши теле-радіо-перемикач-журнально-газетний-перегортач. Це просто геніальний пристрій. Сідаєте в спеціальне крісло, ставите ноги на дві педалі, і вони виконують вашими йогами рухи того танцю, який ви хочете вивчити. Три телевізійні екрани одночасно транслюють по трьох каналах три різні програми; під одним підлокітником умонтовано радіоприймач з навушником (для правого вуха), під другим — програвач, теж з навушником (для лівого вуха), а зверху на телевізорах змонтовано три газетно-журнальні перегортачі, які гортають сторінки, коли трапляється «вікно». Завдяки цьому теле-радіо-перемикачеві-газетно-журнальному-перегортачеві заощаджується безліч часу, і ви завжди йдете в ногу з модою.
Словом, послухати сенсаціонців, то життя в їхньому місті — не з медом. Але що вдієш? Люди повинні розважатися.
Тільки один з сенсаціонців, хлопець на ім'я Освальдо, був іншої думки про те, яке значення мають розваги у житті людини. І історію цю варто розповісти.
Який чудовий цей Освальдо!
Освальдо вже не витримував. Цілісінький день тільки й чути: «Ах, як чудово!» Люди ніби не знають більше нічого, крім цих слів.
— Який чудовий останній танець!
— Яка чудова остання пластинка!
— А останній фільм? Просто чудово!
Чудово! Чудово! Чудово! Чудове все, що модне, що користується успіхом. Досить було з'явитися у газетних кіосках збірці коміксів, оперезаних паперовою стрічкою з написом «Великий успіх. Перша премія на приміськім фестивалі коміксів», а люди вже вишикувалися в чергу за нею.