Детектив Ниточка розплющив одне око і подивився з цікавістю на хлопця. Небезпечний злісний злочинець - це якраз те, що треба!
- Невідомо, як виглядає... - прошепотів хлопець, тривожно озираючись навкруги. - Можливо, навіть невидимка. Нишком підкрадається і пробиває всі надувні іграшки! Круги, матраци - все! Знищив мені вже два м’ячі! Ось бачите, татові довелося купити третій.
Детектив Ниточка глянув на товстого чоловіка, який, шкандибаючи пляжем, надував кольоровий м’яч. Був спітнілий і червоний - мабуть, вже досить йому було сидіти на сонці...
- Знайдіть його, будь ласка!.. - хлопець поглянув на детектива Ниточку з надією. - Я стовідсотково знаю, що батько відмовиться купувати мені четвертий м’яч...
Детектив Ниточка сів і почав уважно роздивлятися навколо себе. Товстий чоловік вже ліг на ковдру, біля нього лежав надутий м’яч. Довкола панував веселий гамір - аж важко було повірити, що десь тут причаївся злочинець. Однак детектив Ниточка насупив брови. Якась здогадка почала крутитися в голові. І раптом...
- Бабах!!! - лопнув його рятувальний круг.
- Він десь поряд! - скрикнув хлопець. - Треба його заарештувати!
Але детектив Ниточка навіть не підвівся, а тільки зітхнув. А потім дістав збільшуване скло, щоб краще придивитися до тріщини.
- Мені довелось би заарештувати сонце, - промовив детектив за хвилинку.
- Як це? - здивувався хлопець.
- Сонце, - повторив детектив Ниточка. - Це вчинок сонця!
Хлопець від здивування роззявив рота. На секундочку в нього склалось враження, що детектив Ниточка збожеволів. Однак детектив Ниточка не помилявся і цього разу...
Як ти гадаєш, чому детектив Ниточка вважає, що саме сонце і є таємничим злочинцем, який пробиває надувні іграшки на пляжі?
Загадка тринадцята,
або
Хто зіпсував повітряного змія?
Це тільки на перший погляд здається, що канікули для детектива Ниточки - час відпочинку. Насправді, де б він тільки не був, повсюди відчуває себе, як на роботі, адже скрізь ховаються таємниці й загадки. Саме з цієї причини, коли детектив Ниточка вирушає відпочивати в наметі, він завжди прихоплює табличку з написом: «Детективне агентство «Рожеві Окуляри» (табличку, яка переважно висить на дверях його малесенького агентства). Крім таблички, детектив Ниточка бере також скла-даний стілець (один із двох, які має) для рибалки, електричний чайник (той самий зламаний - справного було б шкода для намету), круглий столик з намальованою поверх шахівницею (без фігур, вони могли б загубитись), а також кактус у горщику (іншої зброї детектив не має).
Дехто дивується, навіщо детектив Ниточка тягне це все з собою? Відповідь дуже проста. Оскільки горище, на якому розташоване детективне агентство Ниточки, не набагато більше, ніж його намет, детектив Ниточка у кожному місці може почуватися майже як удома. А всі знають, що в гостях добре, але вдома краще.
Цього разу детектива Ниточку занесло аж на озеро. Розклав свій мікроскопічний намет, посеред нього поставив столик, біля столика - стільчик, біля стільця - чайник, біля чайника - горщик з кактусом (кактус завжди добре мати під рукою), а при вході повісив табличку з написом: «Детективне агентство «Рожеві окуляри» -і вже практично був готовий, щоб провести тут канікули. Адже все, що залишилося - це чекати розвитку подій.
І справді - довго чекати детективу Ниточці не довелось.
- Хто це зробив?! - розбудило його вранці верещання якогось хлопця.
Детектив Ниточка тихенько виглянув з намету. Про всяк випадок простяг руку до горщика з кактусом, однак це була зайва обережність - нічого йому не загрожувало. За кілька метрів - зовсім поруч з одноповерховим будинком, у якому спали діти з табору, стояв навколішки хлопець. Навіть з такої відстані було видно сльози на його очах. Перед хлопцем у траві лежало щось, що нагадувало повітряного змія.
- Що трапилось? - запитав детектив Ниточка, вибираючись із намету.
- Мій повітряний змій... - зойкнув хлопець. - Я робив його весь вечір! З дощечок і паперу! Сьогодні конкурс! І ось - хтось його полив водою! Навмисне, щоб папір промок і розірвався! Адже дощу вночі не було, я знаю! А ось дірка... і тут... і біля мотузки... - хлопець був дуже пригнічений.
Детектив Ниточка насупив брови: «Гм, цікаво! »
- Якби я тільки дізнався, хто це зробив! - вигукнув хлопець. - Я б...
- Т-с-с! - детектив Ниточка приклав палець до губ. -Знаю, хто тут провинився. Ти! - детектив Ниточка посміхнувся.
Хлопець аж завмер.