Його тіло знову напнулося, наче оголений дріт, й Алекс відчула задоволення від спроможності роздратувати чоловіка.
— Припускаю, в архівах Лети є всі відомості про мене, — сказав детектив.
Напевно, Лета справді знала про Тернера все: від його номера соціального страхування до смаків щодо порно, — утім Алекс ніхто не пропонував зазирнути до архіву. Вона навіть не знала, чи Тернер узагалі живе в Нью-Гейвені. Детектив перевірив телефон.
— Я можу приділити тобі приблизно десять хвилин.
— Я хотіла б, щоб ви дали мені поговорити з Ленсом Ґрессанґом.
— Звичайно. А ще ти, мабуть, хочеш вести судове засідання проти нього.
— Тара була не просто пов’язана з Тріппом Гельмутом. Вони з Ленсом торгували з членами «Сувою та ключа» й «Рукопису». У мене є імена.
— Кажи.
— Я не можу розкрити цю інформацію.
Тернерове обличчя залишалося незворушним, але дівчина відчула, як у нього всередині з кожною хвилиною, поки він вимушений їй потакати, наростає обурення. Добре.
— Ти прийшла до мене за додатковою інформацією, але не хочеш поділитися зі мною своєю? — поцікавився детектив.
— Дозвольте мені поговорити з Ґрессанґом.
— Він головний підозрюваний у справі про вбивство. Ти це розумієш, еге ж?
Його уста скривилися в недовірливій посмішці. Він справді вважав, що вона тупа. Ні, недостойна. Черговий Тріпп. А може, черговий Дарлінґтон. І йому більше подобалася ця її версія, ніж та, з якою він стикнувся в морзі. Тому що цю версію можна шантажувати.
— Мені потрібно лише декілька хвилин, — повторила дівчина, додавши голосу плаксивих нот. — Власне, мені не потрібен ваш дозвіл. Я можу зробити запит через його адвоката, якщо я знала Тару.
Тернер повернув голову.
— Нє-а. Щойно піду з цієї зустрічі, я викличу його й повідомлю, що якась божевільна намагається втрутитися в справу. Можливо, дозволю йому подивитися, як ти бігаєш уздовж Ельм-стріт, мов ненормальна.
Алекс пронизав сором, коли вона пригадала, як звивалася посеред дороги, а машини мусили її об’їжджати. Отже, Сендоу поділився відео з Тернером. А може, ще з кимось? Від думки про те, що професорка Белбалм теж його бачила, скрутило живіт. Нічого дивного, що детектив сьогодні поводиться з нею вдвічі більш самовдоволено. Він думає, що їй бракує клепки. Так навіть краще.
— Хіба це проблема, — кинула Алекс.
Тернерові пальці стиснулися на бездоганно випрасуваних костюмних штанах.
— Проблема? Я не можу просто дозволити тобі прослизнути туди. Всіх відвідувачів в’язниці записують. Мені потрібна гідна офіційна причина, щоб привести тебе. Його адвокат теж мусить бути там. Усе це доведеться записати.
— Хочете сказати, що копи завжди дотримуються правил?
— Поліція. Якщо я порушу правила, а захист про це дізнається, Ленс Ґрессанґ не буде покараний за вбивство і я втрачу роботу.
— Послухайте, коли я ходила до Тари додому...
Погляд Тернера переметнувся на дівчину, очі запалали, уся вдавана дипломатія випарувалася.
— Ти ходила до неї додому? Якщо ти перетнула захисну стрічку...
— Я мусила дізнатися, чи...
Він скочив на ноги. Це був справжній Тернер: молодий, амбітний, змушений витанцьовувати, щоб прокласти собі шлях у цьому світі, хай навіть його від цього нудить. Він заметався перед лавицею, потім тицьнув у дівчину пальцем.
— Тримайся, трясця твоїй матері, подалі від моєї справи.
— Тернере...
— Детективе Тернер. Ти не зашкодиш моїй справі. Якщо побачу тебе десь поблизу Вудленд-стріт, я так відтрахаю твоє життя, що ти більше не зможеш рівно ходити.
— Чому ви таке стерво? — заскиглила Алекс, запозичивши цитату в Тріппа.
— Це не гра, у яку ти можеш погратися. Тобі слід зрозуміти, як легко мені знищити твоє життя, знайти жменьку трави або коліс у тебе в гуртожитку. Зарубай це собі на носі.
— Ви не можете просто... — почала була Алекс із вибалушеними очима й тремкою нижньою губою.
— Я роблю те, що мушу. А тепер забирайся звідси. Ти й гадки не маєш, куди сунешся, тому не тисни на мене.
— Я зрозуміла, гаразд? — примирливо сказала дівчина. — Перепрошую.
— Що сказав Тріпп, з ким він бачив Тару?
Алекс була не проти поділитися кількома іменами. Вона збиралася зробити це від самого початку. Тернер мусить дізнатися, що Тара торгувала зі студентами, яких не було в її списку контактів, користуючись одноразовим телефоном чи мобільником, який Ленс знищив або заховав. Дівчина подивилася на свої руки в рукавичках і тихо сказала:
— Кейт Мастерс і Колін Хатрі.
Кейт була представницею «Рукопису», проте Алекс майже не знала її. Востаннє вони розмовляли тієї ночі на Гелловінській вечірці, коли вона з Майком Аволово благали її не повідомляти Леті, що вони щось підсипали Дарлінґтону. Кейт була в костюмі Отруйного Плюща. А от Коліна Алекс знала. Колін працював на Белбалм і був членом «Сувою та ключа». Милий, охайний, типовий випускник приватної школи. Стерн могла уявити, як він відпочиває з непомірно дорогою пляшкою вина, а не дує куплений у містечку драп. Утім, вона знала від часів «Ґраунд-Зіро», що зовнішність може бути оманливою.