Выбрать главу

Кінець кінцем вона перепросила та благала пробачити її, а потім вони закинулися, увімкнули кондиціонер і трахалися під ним; повітря вилітало прохолодними поривами, заглушаючи їхнє засапане дихання. Однак, коли Лен сказав, що вона гарна маленька дірочка, Алекс не відчула себе сексуальною чи нестримною — вона відчула себе дуже маленькою. Злякалася, що може розплакатися, і боялася, що це теж може йому сподобатися. Вона підставила обличчя кондиціонеру й відчула, як його крижані струмені здувають з обличчя тоненькі волосинки. Алекс міцно заплющила очі, а коли Лен засмикався позаду неї, уявила себе на льодовику, голу й самотню, навколишній світ був чистий, порожній і сповнений прощення.

Утім Аріель не був студентом-кіношником, котрий шукає чогось незвичного. У нього була репутація. Подейкували, що він опинився в Штатах, переховуючись від ізраїльської поліції за побиття двох неповнолітніх дівчат у Тель-Авіві, що він улаштовував собачі бої, що під час прелюдій полюбляв вивихнути дівчині плече, наче хлопчик, що заради розваги відриває мухам крильця.

Повернувшись додому й побачивши, що в квартирі безлад, Лен оскаженіє. Ще більше він збожеволіє, якщо вони не прийдуть до «Ґраунд-Зіро» на вечірку. Проте пережити Ленову лють було легше, ніж Аріелеву увагу.

Алекс розуміла, що Лен чекав на такі собі ревнощі, коли привів Геллі додому, зустрівши її на Веніс-біч. Він не передбачав, що Геллі радісно сміятиметься, з легкістю обійматиме Алекс, витягатиме з її полиці трилер або стару наукову фантастику в паперовій обгортці й проситиме: «Почитай мені». Геллі зробила життя стерпним. Алекс не збиралася ставати на доріжку, що вела до Аріеля, і не збиралася дозволяти цього Геллі, адже якимось чином відчувала, що з його лабетів вороття немає. Їхнє життя не було прекрасним. Ніхто не мріє і не просить собі такого життя, але вони давали собі з ним раду.

Вони переїхали автобусом на інший бік пагорба, уздовж шосе 101 і 405 до Вествуда, а потім дійшли пішки аж до УКЛА[73], піднялися до кампусу й погуляли садком зі скульптурами. Посиділи на сходах під чарівними арками Ройс-голлу, дивлячись, як студенти грають у фрісбі або читають, лежачи на сонечку. Дозвілля. Ці золоті люди мріяли про дозвілля, адже на них чекало стільки справ! Заняття. Мета. Алекс нічого не мусила робити. Ніколи. Через це їй здавалося, що вона падає.

Коли справи були кепські, вона полюбляла базікати про Дворічний План Гри. Вони з Геллі підуть восени у вечірню школу або дивитимуться уроки онлайн. Обидві знайдуть роботу в торговельному центрі та вкладуть зароблені гроші в уживану машину, аби не доводилося всюди тягатися автобусом.

Зазвичай Геллі залюбки підігравала їй, але не того дня. Вона була похмура, роздратована й до всього чіплялася.

— Ніхто не дасть нам у торговельному центрі стільки робочих змін, щоб вистачило заплатити за машину та оренду.

— Тоді станемо секретарками чи кимось таким.

Геллі прискіпливо оглянула руки Алекс.

— Забагато татух.

Але не в самої Геллі. Вона лежала на сходах Ройс-голлу в джинсових шортах, схрестивши золотаві ноги, і цілковито пасувала до цього місця.

— Мені подобається, як ти уявляєш, що це відбувається насправді. Це мило.

— Це може відбутися.

— Нам не можна втратити квартиру, Алекс. Коли мама виперла мене, я певний час жила на вулиці. Більше не хочу.

— Тобі не доведеться. Лен просто базікає. А навіть якщо ні, ми щось вигадаємо.

— Якщо ти ще трохи посидиш на сонці, скидатимешся на мексиканку. — Геллі підвелася та обтріпала пилюку із шортів. — Покуримо й ходімо в кіно.

— У нас не вистачить грошей на автобус назад.

Геллі підморгнула.

— Щось вигадаємо.

Вони знайшли кінотеатр, старий «Фокс», де Алекс іноді бачила, як персонал вивішує перед прем’єрою червону стрічку. Вона поклала голову Геллі на плече, вдихаючи солодкий кокосовий аромат її досі теплої від сонця шкіри, відчуваючи, як час від часу шовковисте біляве волосся торкається її чола.

Зрештою вона задрімала, а коли ввімкнули світло, виявилося, що Геллі зникла. Алекс вийшла у фоє, потім зазирнула в туалет, тоді написала Геллі й лише після другого повідомлення дістала відповідь: «Усе гаразд. Я придумала!»

Геллі повернулася на вечірку. Вона повернулася до Лена й Аріеля. Вона зробила все, щоб Алекс не змогла з’явитися там, щоб вчасно не зупинила її.