— Не розказуй, чого мені захочеться. І що з ним, у біса, не так?
— У нього вдалий вечір, — пояснила вона, відчуваючи, як гупає у грудях серце.
Авель Тернер не втрачав холоднокровності. Завжди всміхався, завжди був спокійний. Але якійсь частині Алекс такий він подобався більше.
— Ти торкалася тієї дівчини? — запитав він, впиваючись пальцями їй у шкіру. — Її тіло — доказ, а ти ним маніпулювала. Це злочин.
Алекс подумала, чи не зацідити Тернерові коліном по яйцях, але з копами такого краще не робити, тому вона розм’якла. Цілковито розм’якла. Цієї стратегії вона навчилася, ще коли була з Леном.
— Що це за чортівня? — Тернер спробував утримати дівчину, коли вона гупнулася на нього, а тоді відпустив. — Що з тобою не так?
Він повитирав долоню об другу руку, наче її слабкість була заразлива.
— Чимало всього, — зізналася Алекс. Їй вдалося відновити рівновагу, не впавши, і впевнитись, що тепер вона стоїть там, де до неї не дотягнеться детектив. — На чому сиділи Тара з Ленсом?
— Даруй?
Вона пригадала обличчя Ленса над собою. «Вибач». Чого вони наковталися тієї ночі, коли востаннє були разом?
— Чим вони торгували? Кислотою? Екстезі? Я знаю, ішлося не лише про травичку.
Очі Тернера звузились, давні незворушні манери повернулися.
— Як і все інше, пов’язане із цією справою, тебе це аж ніяк не стосується.
— Вони торгували зі студентами? З товариствами?
— У них був чималенький список.
— І хто в ньому був?
Тернер похитав головою.
— Ходімо звідси. Негайно.
Він потягнувся до руки Алекс, але вона відійшла від нього.
— Ви можете залишитись тут, — сказала коронерові. — Мене проведе милий детектив Тернер.
— Що ти з ним зробила? — пробурмотів Тернер, коли вони вийшли до коридору.
— Усіляке збочене лайно.
— Це не жарти, міс Стерн.
Поки детектив підганяв її коридором, Алекс сказала:
— Я теж це не заради розваги роблю, розумієте? Мені не подобається бути Данте. Вам не подобається бути Центуріоном, але це наша робота, а ви нам обом усе псуєте.
Схоже, Тернера ці слова трохи спантеличили. Звичайно, вони не були цілковито щирими. Сендоу наказав їй вийти з гри. «Спи спокійно».
Вони вийшли до приймальні. Доус ніде не було видно.
— Я наказав твоїй подружці зачекати в машині, — повідомив Тернер. — Їй принаймні вистачає клепки здогадатися, коли вона облажалась.
Гівняний з Доус вартовий.
Мойра Адамс усміхалась за стійкою.
— Тобі вистачило часу, люба?
Алекс кивнула.
— Вистачило. Дякую.
— Я молитимусь за твою родину. На добраніч, детективе Тернере.
— З нею ти теж робила всіляке збочене лайно? — поцікавився Тернер, коли вони вийшли на холод.
Алекс нещасно потерла руки. Їй хотілося загорнутися в пальто.
— Не довелося.
— Я пообіцяв Сендоу, що триматиму його в курсі. Але якщо вирішу, що із цим пов’язані малолітні психи, яких ви взяли під опіку, я докопаюся до суті.
Алекс йому вірила.
— Можливо, є дещо, чого ви не помічаєте.
— Нема чого помічати. Її хлопця заарештували неподалік від місця подій. Протягом останніх кількох тижнів сусіди чули жахливі сварки. Сліди крові пов’язують його зі злочином. У нього в крові знайшли сильні галюциногени...
— Які саме?
— Наразі точно не знаємо.
Алекс трималася подалі від галюциногенів, відколи збагнула, що вони лише роблять Сірих жаскішими, але безліч разів бувала поряд із людьми під час гарних чи поганих трипів, і їй ще не траплялися гриби, які дарували б відчуття, наче тебе не зарізали на смерть.
— Хочеш допомогти йому уникнути покарання? — поцікавився Тернер.
— Що?
Запитання її приголомшило.
— Ти маніпулювала з трупом. Тарине тіло — доказ. Якщо ти досить довго тертимешся десь поблизу в цій справі, кінець кінцем Ленс Ґрессанґ, можливо, не сяде. Ти цього хочеш?
— Ні, — запевнила Алекс. — Він не уникне покарання.
Тернер кивнув.
— Добре.
Вони стояли на холоді. Алекс бачила старий заведений «мерседес» на паркувальному майданчику — він залишився там один. Обличчя Доус за лобовим склом розпливалося нечіткою плямою. Аспірантка підвела руку, і Стерн зрозуміла, що це вона так мляво махає. «Дякую, Пеммі». Їй давно вже слід було покинути цю справу. Чому ж вона не може?
Алекс спробувала розіграти останню карту.
— Просто назвіть мені ім’я. Лета однаково зрештою його дізнається. Якщо товариства бавляться нелегальними речовинами, нам слід про це знати.
А потім зможемо перейти до викрадення людей, торгівлі інсайдерською інформацією і... А розрізання людей, щоб поворожити на їхніх нутрощах, вважається нападом? Для всього, що коять товариства, доведеться вигадати новий розділ кримінального кодексу.