Тріпп зашарівся, але потім його плечі розправились, і він підвівся.
— Звичайно.
— Приведи його додому засвітла, — сказав хтось із його дружбанів.
— Чому? — перепитала Алекс. — Ти хочеш добавки?
Вони знову загикали й заплескали в долоні, наче вона втнула видовищний кидок.
— Ти вульгарна, Стерн, — кинув їй Тріпп, коли вона випливла за ним з обідньої зали. — Мені це подобається.
— Ходи сюди, — покликала дівчина.
Вона повела його нагору сходами повз вітражне скло зі сценою на плантаціях, яке пережило переорієнтування коледжу з «рабство — це позитивне благо» Келхуна на Гоппера. Кілька років тому чорний двірник розгатив один такий вітраж на друзки.
Тріппове обличчя змінилося, на кутиках рота позначилося бажання попустувати.
— У чому річ, Стерн? — запитав хлопець, коли вони увійшли до читальної зали.
Там було порожньо.
Дівчина зачинила за собою двері, і його усмішка поширшала, наче Тріпп справді вірив, що вона зараз наважиться на перший крок.
— Звідки ти знав Тару Гатчинс?
— Що?
— Звідки ти її знав? Я бачила її журнал викликів, — збрехала Алекс. — І знаю, як часто ви спілкувалися.
Тріпп насупився й відкинувся на шкіряній канапі, схрестивши руки. Поганий настрій йому не пасував. Він змінював його округлі риси з подоби милого хлопчика на розлюченого малолітку.
— То ти тепер коп?
Алекс підійшла до нього і, побачивши, як хлопець заціпенів, наказала собі не зупинятися. Увесь його світ — суцільні зволікання й рухи манівцями. Там не заведено було безпосередньо наближатися до когось. Дивитися комусь в очі. Слід було залишатися байдужим. І це всіх влаштовувало. Можна було пожартувати.
— Не змушуй мене казати, що я уособлюю закон, Тріппе. Мені складно зберігати серйозне обличчя.
Хлопцеві очі звузились.
— Це ще до чого?
— Агов, ти геть тупий?
У нього відвисла щелепа. Нижня губа волого блищала. Чи хтось колись дозволяв собі так розмовляти з Тріппом Гельмутом?
— Це до мертвої дівчини. Я хочу знати, ким вона тобі була.
— Я вже говорив з поліцією.
— А зараз ти говориш зі мною. Про мертву дівчину.
— Я не мушу...
Алекс нахилилася ближче.
— Ти знаєш, як це працює, чи не так? Моя робота — робота Дому Лети — вберігати маленьких титулованих засранців на кшталт тебе від створення проблем для адміністрації.
— Чому ти таке стерво? Я гадав, що ми друзі.
«Адже ми стільки грали разом у пивний пінг-понг і провели разом літо в Біарриці?» Невже він справді не розумів різниці між друзями й привітними людьми?
— Ми і є друзі, Тріппе. Якби я не була твоєю подругою, я б уже все розповіла деканові Сендоу, але мені не потрібні сварки, і я не хочу без потреби створювати проблеми для тебе чи для «Кісток».
Його широкі плечі смикнулися.
— Просто перепихнулися.
— Тара не схожа на дівчат, котрі тобі до смаку.
— Ти не знаєш, хто мені до смаку. — Невже він справді намагався покласти цьому край, фліртуючи з нею? Алекс витримала його погляд, і хлопець потупив очі й пробурмотів: — З нею було прикольно.
Стерн уперше здалося, що він говорить щиро.
— Не сумніваюся, — м’яко озвалася вона. — Завжди всміхнена, завжди рада тебе бачити.
Саме на цьому базувалася торгівля. Тріпп, напевно, не розумів, що він був просто клієнтом, друзякою, поки мав у кишені готівку.
— Вона була гарненька. — Невже він переймався її смертю? Може, у його очах було щось більше за похмілля, чи Алекс просто хотілося вірити в те, що йому не насрати? — Присягаюся, ми просто потрахались і викурили кілька бульбів.
— Ви колись зустрічалися в неї?
Він заперечно похитав головою.
— Вона завжди приходила до мене.
Звичайно, неможливо так просто дізнатися її адресу.
— А ти колись бачив її з кимось із інших товариств?
Він знову здвигнув плечима.
— Не знаю. Послухай, Ленс і Тара були дилерами; вони продавали найкращу шмаль з-поміж усіх, що я куштував, найсоковитішу, найзеленішу травичку, яку тобі доводилося бачити. Але я не стежив, з ким вона зависає.
— Я запитала, чи не бачив ти її з кимось.
Тріпп ще більше потупився.
— Чому ти така?
— Гей, — лагідно відгукнулася Алекс. Стиснула його плече. — Ти ж знаєш, що не вскочив у халепу, чи не так? З тобою все буде гаразд.
Вона відчула, як хлопець трохи розслабився.
— Ти така підступна.
Дівчина розривалася між бажаннями дати йому ляпаса та покласти в ліжечко з улюбленою соскою й горнятком теплого молока.
— Я просто намагаюся дістати деякі відповіді, Тріппе. Сам знаєш. Просто намагаюся виконати свою роботу.
— Я розумію тебе, я розумію тебе.
Алекс сумнівалася, але він знав, що й коли слід казати. Пересічний хлопець, Тріпп Гельмут. Тяжко працює або тяжко сказати, що працює.