Тайрус не здавався незадоволеним.
— Бачити вас, Вельмишановна Панно Пасус, — це приємний сюрприз, — сказав він їй.
Єдиний секрет, який я мала від Тайруса, — це повернення Донії. Я просто чекала на слушний момент, щоб розповісти про це. Звісно, я не гаяла часу, і одразу після візиту Сигни відправилася на «Олександрію», щоб розповісти йому про нашу розмову.
У той день він приєднався до мене, коли я вивчала книги в його бібліотеці, сидячи біля величезного вікна, яке виходило на Берневал Стрітч.
— Отже, моїй бабусі подобається вплив, який ти справляєш на мене... — мовив він, замислено розглядаючи зоряне небо, склавши пальці дашком. — Але не подобаєшся ти.
Оскільки я все ще обдумувала зауваження Сайдонії, то відчула потребу вибачитися.
— Я повинна була погодитися на співпрацю, а не відхиляти її пропозицію.
Він пильно поглянув на мене.
— Чому ти відмовилася?
Питання ранило мене глибше, ніж він очікував. Я відчула, як у горлі застряг клубок — через відчуття вини за мою турботу про нього й неможливість зізнатися, що я була обурена її пропозицією.
— Не знаю.
Хвилину Тайрус пильно вдивлявся в моє обличчя. Потім на його вустах з’явилася посмішка.
— Знаєш, насправді це хороша новина.
Нічого я не знала. Мені було боляче, і я почувалася дуже нещасною, ніби я годинами мучила своє тіло, займаючись інтенсивними тренуваннями.
— Що в цьому хорошого?
Тайрус встав і відвернувся від мене, склавши руки на грудях, він вдивлявся у цей маленький куточок Всесвіту, який він успадкує.
— Якщо моя бабуся бажає вплинути на мене, отже, вона вирішила, що я гідний її впливу. Це означає: я виріс в її очах настільки, що вона бажає докласти деяких зусиль для мого виховання. Або це, або мій дядько впав у її очах.
— Навіть якщо вона змінила свій гнів на милість, ви не можете їй довіряти, — тривожно мовила я.
Він хрипко розсміявся.
— Я ніколи не стану довіряти будь-кому з моєї сім’ї, Немезідо. Брехати й зраджувати — у крові Домітріанів, але моя бабця — найвпливовіша жінка в цій Імперії. Якщо вона буде на моєму боці, дядько майже нічого не зможе мені заподіяти, принаймні відкрито, — він глянув через плече. — Якщо вона хоче обрати мені нову супутницю, значить вона намагається помиритися зі мною. Звісно, на її умовах.
— Ти правий, вона зауважила, що бажає, аби на троні сидів найсильніший представник вашої родини, — неохоче промовила я. Мені була ненависна сама думка про те, щоб допомогти Тайрусу об’єднатися із Сигною.
— Так, вона така. Вона надає перевагу тим гілочкам, які повністю сформувалися. Сигна не той садівник, який любить культивувати нові паростки, швидше, вона з легкістю вирубає їх. Якби Дівайні все ще була сповна розуму, бабуся б уже завдала мені удару, враховуючи мої нещодавні презумпції. Натомість, у неї немає іншого вибору, окрім як поставити на мене в цій ситуації, — він знизав плечима. — Якщо вона планує переманити мене, запропонувавши іншу жінку, тоді я подивлюсь, кого саме вона штовхає в мої обійми, і подумаю над тим, чи прийняти цей жест. Зрештою, наш зв’язок припиниться, тільки-но я отримаю владу. Такою була наша угода, правильно? А мені знадобиться Імператриця.
Я відвернулася від нього.
— Так. Вам знадобиться хтось, здатний взяти із вами шлюб, — хтось інший, а не я.
І тепер я знала, кого саме мала на увазі його бабуся.
Тільки-но ми всі розсілися в приймальній залі, моє занепокоєння перейшло в низький рик, коли Елантра простягнула руку, щоб наче ненароком торкнутися руки Тайруса під час розмови. Гострий погляд Вельмишановної Пані Сигни був зосереджений на них, і я відчула, як моїми венами подібно отруті розлилася гаряча лють: я хотіла розтрощити їхні черепи, схопити Елантру і вдарити її головою об голову Сигни.
Я втупилася у свій келих, намагаючись заспокоїтися. Можливо, я й була Діаболіком, але не твариною.
Проте моє серце калатало, як скажене, а мої щоки палали від гарячої крові, що прилила до них. Я боролася із собою: я була розлючена на Тайруса за те, що він явно насолоджувався ситуацією, і сердилася на себе за бажання втримати його увагу винятково на собі. Я хотіла стерти з його обличчя цю усмішку, яку він подарував Елантрі.
Люди так благоговійно говорять про любов. Для мене це було справжньою мукою. Я не могла повірити, що люди насолоджуються цим почуттям. Як може хтось смакувати цю болісну потребу заволодіти увагою іншої людини?