Служниці розносили таці з наркотичними речовинами, продуктами й сувенірами. Люди модифікували свою зовнішність, щоб змінити риси обличчя і бути схожими на улюблених гонщиків своїх зоряних систем, натовп вибухав схвальними вигуками й оплесками щоразу, як на екранах з’являлися кораблі їхніх чемпіонів.
Тайрус був мовчазним і зосереджено вдивлявся в найближчий екран, ніби очікуючи чогось, сидячи в засідці. Він усе ще тримав мою руку на згині своєї руки. Але раптом він почав міцніше стискати її. Я подивилася на його м’язисте передпліччя. Це було зовсім не схоже на Тайруса — настільки явно демонструвати свою тривогу. Я простежила за його поглядом. Корабель Дандраса Тайрона наблизився до зорельоту гонщика на ім’я Вінтон Траваніс.
А потім це сталося.
Мабуть, відбулася зміна гравітаційних сил, або виникла турбулентність — важко сказати. Але корабель Вінтона занесло вбік і він врізався в судно Дандраса, й у ту саму мить обидва зорельоти по спіралі відлетіли в різні боки і були дискваліфіковані.
До того ж це відбулося на самому початку гонки.
Натовпом прокотився крик, усі скочили на ноги, а потім корабель Дандраса потрапив у гравітаційне поле, втратив керування і вибухнув, розлетівшись на шматки в яскравому полум’ї пожежі.
Натовп замовк, запала мертва тиша й усі погляди звернулися в бік Спадкоємця Прімуса. Усі бачили, яку величезну суму він поставив на Дандраса. Я теж подивилася на нього, щоб побачити, як він на це відреагує.
Тайрус сидів у кріслі, схрестивши руки, і непорушно дивився прямо перед собою. Фактично, події останніх Великих Змагань повторилися. Спадкоємець Імперії, як і його дядько, поставив усе своє багатство на одного гонщика, який вибув із змагань через помилкові дії суперника, так і не долетівши до першої зірки. Усі знали, що сталося далі з уцілілим гонщиком, який був винен в аварії. Ганьба. Страта.
— Жаль, — донісся згори голос Імператора, і Тайрус поглянув на нього. — Сподіваюся: ти не залишився на мілині.
— Я поставив більше, ніж хотів би програти, — тихо відповів Тайрус.
Але на його обличчі застиг вираз смертельного спокою, і не було жодних ознак жаху, який я очікувала побачити після подібного.
— Помилка пілота, — голос Імператора сочився єхидством. Його очі світилися радістю, коли він дивився вниз на Тайруса. — Я дозволю тобі самому розібратися з наслідками.
Тайрус знову опустився в крісло поряд зі мною, і я уважно на нього поглянула: його обличчя перетворилося на виточену, непроникну маску, за якою не видно було жодних емоцій.
Він сказав мені не ставити на Дандраса.
Вінтон — пілот, винний у зіткненні, вочевидь, знав, що траплялося в минулому з тими, хто посмів позбавити Домітріанів багатства. Коли кораблі учасників долетіли до наступної зірки, його зореліт уже покинув цю зоряну систему. Він вирішив, що краще втекти від покарання, яке очікувало на нього у Хризантеміумі.
Проте далеко він не втік.
Бажаючи завоювати прихильність Спадкоємця Прімуса, деякі з менш сановитих Вельмишановних Панів відправили навздогін льотчику власні зорельоти. Найманці повернулися з утікачем майже наприкінці гонки. Звістка про це швидко поширилася натовпом. Тайрус встав і пішов до «Валор Новус», за ним рушила половина натовпу, забувши про останній відрізок гонки. У будь-якому випадку тепер, коли більшість гонщиків були дискваліфіковані або знищені, ажіотаж спав. Переможець значно випередив своїх конкурентів і спокійно дістався фінішну.
Прояв гніву Спадкоємця Прімуса обіцяв бути набагато цікавішим видовищем, ніж завершення гонки.
Коли ми наблизилися до Зали Суду у «Валор Новус», Тайрус усе ще тримав мою руку у своїй долоні, а люди, які вирушили за нами, уже займали найкращі місця біля стін і оточував нас у кільце.
— Я маю закликати вас виявити стриманість? — запитала я його, думаючи про свою роль у наших публічних виступах.
— Не цього разу, — сказав Тайрус. — Нехай усі почують мою відповідь.
Ми підійшли до чоловіка, який стояв на колінах, — переляканий Ексцес з недосконалою шкірою мешканця планети. На його обличчі читався страх, оскільки він знав, що трапилося з останньою людиною, яка в такий спосіб перейшла дорогу Домітріану.
Тайрус довго дивився на нього згори вниз, а потім підняв руку, закликаючи глядачів до тиші, бо вони почали схвильовано перешіптуватися, припускаючи, скількох людей стратять цього разу.