Погляди, які вони кидали на нас із Матір’ю-Засновницею, підказували мені, що великої любові й пошани до імперських родин вони не відчувають. Їх обурювала позиція, яку вони змушені були займати в суспільстві, де влада належала Вельмишановному панству — монополісту на всі наявні технології, до того ж Ексцеси були змушені прийняти ворожу віру, щоб служити цим вельможам заради власного виживання. Я нагадала собі, що вони всі пройшли ретельну перевірку на наявність партизанських нахилів, а тому не мають становити загрози. Урешті-решт, партизани належали до тієї групи Ексцесів, які вважали, що їм би жилося на планеті набагато краще, якби їх звільнили від Імперського ярма, крім того, вони виступали за заборону Вельмишановного панства й отримання знань. Партизанів вважали найстрашнішими зрадниками Імперії, тому нащадкам Партизанів у жодному разі не дозволять увійти до коло наближених осіб спадкоємиці родини Імпірінсів.
Ексцеси не вклонилися і не впали перед нами на коліна. Вони стояли прямо і мовчки дивилися на нас, поки Мати-Засновниця їх оглядала. Деякі з тривогою поглядали на Служниць, що несли мої речі. Більшість Ексцесів недолюблювала Служниць — це був загальновідомий факт.
Мати-Засновниця вшанувала найманих працівників стриманою посмішкою.
— Вітаю, — мовила вона. — Рада вас бачити. Покажіть мені ваші мітки. — І додала: — Будь ласка.
Мабуть, їй важко було це сказати. Вона ніколи не використовувала це слово, спілкуючись із жителями фортеці.
Ексцеси нахилили свої голови, щоб продемонструвати татуювання із зображенням сонця-що-сходить-за-горизонтом-планети — міткою родини Імпірінсів. Я побачила, як люди стисли кулаки і зціпили зуби. Деякі з найманих працівників обмінялися поглядами, поки Мати-Засновниця перевіряла мітки кожного з них, і я відчула, як по моїй спині пробігли мурашки. Повітря забриніло від роздратування.
Спершу я дивувалася, навіщо Мати-Засновниця ускладнює собі життя, наймаючи Ексцесів у мою свиту для подорожі до Хризантеміуму. Як на мене, то був зайвий клопіт. Урешті-решт, живі люди не були потрібні взагалі. Машини можна використовувати для управління кораблем, навігації і навіть для ремонту машин, які керують кораблями та навігаційними системами. Машини використовували для ведення війни, для розробки нових ліків, для пошуку нових видів лікування. Саме через це Ексцеси не повинні були знати, як влаштовані машини або як їх створювати. Система була самодостатньою.
— Ми наймаємо Ексцесів, тому що вони небезпечні і їхні послуги дорого коштують, Немезідо. — сказала Мати-Засновниця. — Влада над машинами є даністю. Влада над Служницями є природним явищем у тому разі, якщо у вас достатньо грошей, щоб купити їх. Влада над волею Ексцесів — над людьми, які підпорядковуються вам лише тому, що ви купили їх відданість, а можливо, навіть служать усупереч власним переконанням і уподобанням — це найнебезпечніший і найнепередбачуваніший вид влади. Свита з найманих працівників, яких запросили для супроводу спадкоємиці родини в Хризантеміум, — це свідчення і доказ її сили й впливу. Якщо у твоїй свиті не буде найманих працівників, при дворі можуть піти чутки, що наша родина не в змозі дозволити собі їх послуги, чи гірше того, не здатна управляти ними. Ти відішлеш їх назад, тільки-но тебе представлять Імператору.
Мати-Засновниця закінчила огляд.
— Дякую, працівники. Впевнена, ви вірно служитимете моїй дочці, — розвернувшись до мене, Мати-Засновниця простягла руки: — Бережи себе, моя доню. Знайди свій шлях у гіперпросторі. Спробуй вижити.
Я взяла її руки, опустилася на коліна і приклала долоні Матері-Засновниці до своїх щік.
— Я спробую, — а потім вимовила те дивне і невідоме мені слово: — Мамо.
На хвилину наші маски впали, і пронизливий погляд Матері-Засновниці схрестився з моїм, а потім ми розійшлися в різні боки. Наймані робітники розступилися, щоб я могла пройти на борт позиченого ними зорельоту. За мною йшли Служниці, які мали супроводжувати мене під час подорожі. Вони несли скрині з одягом та іншими речами, що могли знадобитися Сайдонії Імпірінс під час подорожі до Хризантеміуму.
Якби в мене не було відмінного слуху, я б не почула перешіптування Ексцесів:
— Оце так прощання. Бездушне і черстве, — сказав хтось. — Мабуть, вона не дуже сумуватиме за своєю дочкою.
— Кажу тобі, аристократи — холоднокровні створіння. Їм недоступні почуття простих смертних. За останні століття вони здійснили забагато генетичних модифікацій.