— Діаболіки такі страшні, — сказала Невені.
Я посміхнулася. Так, мабуть, це правда.
Церемонія Вшанування Пам’яті Померлих була однією з найсвященніших подій в Імперії, тож не дивно, що Сенатор фон Імпірінс ніколи не проводив її, окрім тих випадків, коли у фортеці були гості. Якщо він дозволяв святкування, Імпірінси дотримувалися тієї самої послідовності дій, що й кожна велика родина в Імперії: вони замовляли для проведення церемонії спеціально створеного і вирощеного Ексалтіда, піклувалися про нього впродовж тижня, а потім саджали в зореліт і спрямовували його в ореол зірки, де Ексалтід заживо згорав. Відправляючи в Космос невинну й чисту істоту, вельможі сподівалися зменшити гріхи та провини своїх померлих родичів, які вони скоїли впродовж свого життя.
Імператор завжди святкував День Вшанування Пам’яті Померлих і весь тиждень до цього проводив у турботах про Ексалтіда — крихітного лисого юнака або блідої дівчини без вій, які не мали когнітивних здібностей для обману, скверни, насильства, або будь-яких інших згубних людських імпульсів, якими грішать звичайні люди. Ексалтіди протягом тижня виконували роль домашнього улюбленця.
Звісно, це тривало лише до Дня Вшанування Пам’яті, коли Ексалтіди помирали.
— Будь ласка, — вмовляла мене Невені на ранок Дня Вшанування Пам’яті, — це лише для найсановитіших Вельмишановних Панів, але мені дозволять пройти, якщо ти візьмеш мене з собою.
Приховування скоєного мною злочину проти Домітріанів і допит Енміті зблизили нас. Ми часто проводили дні в компанії одна одної.
Невені не була схожа на сором’язливу, ласкаву і допитливу Донію. Вона була непосидючою, нетерплячою і мала неспинну жагу до пізнання нового, але, на відміну від неї, для мене були відкриті майже всі двері в Хризантеміумі. Я відчиняла ці двері для неї, і вона вибирала напрямок нашого руху.
До того ж, вона мала дивовижну здатність збирати уривки інформації або чутки всюди, де б ми не були. Одного разу Мати-Засновниця сказала, що інформація — це валюта, і Невені постійно сторицею постачала мені її. Дорогою до Геліосфери, де мала відбутися Церемонія Вшанування Пам’яті, вона розповідала мені останні новини:
— Тайрус Домітріан уже зіпсував свято. Імператор розлючений.
— Справді? — перепитала я, відволікаючись від свого волосся, що стирчало на усі боки.
Запрошені мали зробити зачіску у формі ореолу зірки з іскристою есенцією. Для церемонії всі вбралися в золоті шати. Кожен, хто свого часу поховав когось із родичів, наклеїв на обличчя сльозинки — символ пережитих років скорботи.
Невені кивнула, і її зачіска з’їхала на бік. На відміну від мене, у неї не було палей для волосся.
— Рік тому сім’я Пасус подарувала Імператору Ексалтіда на ім’я Юніті. Він був вирощений у домашніх умовах, без прискорення росту. Ми говоримо про Ексалтіда чоловічої статі, який прожив ту саму кількість років, що в середньому проживає людина.
— Мабуть, це обійшлося їм у кругленьку суму, — я здивовано глянула на неї.
Навіть Діаболіки проходили процедуру прискореного росту в ранні роки свого життя. Годувати і піклуватися про гуманоїдне створіння до того, як воно виросло і почало приносити користь, було економічно невигідно.
— Сенатор фон Пасус може собі це дозволити, — відповіла Невені. — До того ж, Імператор знав, що йому потрібен Ексалтід найкращої якості, тому що багато хто з представників імператорської сім’ї помер молодим. Усі говорять, що родина Домітріанів зневажена сонцем.
Сказавши це, вона закотила очі, оскільки всі знали, що Імператор не вірить у забобони про причини смерті його родичів. Урешті-решт, йому було добре відомо, чому вони померли.
— Цього року, — сказала Невені, — він із нетерпінням очікував на церемонію, бо Юніті нарешті досяг потрібного віку. Імператор був певен, що Живий Космос благоволітиме йому, але Тайрус усе зіпсував: він позбавив Ексалтіда цноти.
— Він займався із ним сексом?
Я не була віруючою, але богохульство спадкоємця Прімуса вразило навіть мене.
Невені кивнула.
— Він зізнався в цьому лише вчора, коли Юніті омивали церемоніальними оліями. Тепер його не можна приносити в жертву, бо він нечистий, і тому Імператор в ярості.
— Не дивно.
Тайрус Домітріан справді був божевільним. Іронія полягала в тому, що його розпутство врятувало Ексалтіда від страшної долі.
Ми з Невені увійшли до Великої Геліосфери, щоб побачити до чого призвів вчинок божевільного спадкоємця.