А потім її погляд зустрівся з моїм, і я швидко відвела очі.
Ми з Енміті були як однодольні паростки, що вийшли з одного ґрунту, і вона не повинна була дізнатися про це. Ніколи. Тому що тоді вона мене вб’є.
Невені дуже нервувала, поки ми чекали біля кільця на вихід її істоти. Ще до того, як її побачити, вона назвала тварину Дедлі, і це ім’я, без сумніву, стане посміховиськом, якщо звір вийде на арену і продовжить вмиватися, замість того, щоб битися.
— Це жахливо, — жалілася Невені, поки ми там сиділи. — Я схрестила лева і ведмедя. Ви бачите десь ознаки лева або ведмедя, чи я отримала чистокровну собаку?
— Вона виглядає більшою за пересічну собаку, — зауважив Гладдік. — І здається, у неї є хутро навколо шиї.
Ми побачили, як звіра Невені помістили в загін поруч з ареною, тож він має битися наступним.
— Ми станемо посміховиськом, — сказала вона мені.
— Я фінансувала тебе, — відповіла я їй. — Я не замовляла його. Я не хочу бути посміховиськом.
Переляк, що з’явився на її обличчі, дав мені зрозуміти, що я сказала щось не те.
— Якщо ти справді боїшся, що він програє, давай негайно його заберемо, — цього разу м’яко відповіла я.
— Навіщо, Сайдоніє, це надміру різка реакція.
Елантра Пасус спустилася вниз і присіла з іншого боку від Гладдіка. Її супроводжувала свита із найманих працівників і Служниць: серед них був Юніті — Ексалтід, якого Тайрус Домітріан позбавив цноти.
Ми з Невені напружилися. Темна шкіра Гладдіка стала світлішою на відтінок.
— Елантра.
— Гладдік, — привіталась вона, поглянувши на нього запитально, і тут я згадала, що Гладдік хотів уникнути невдоволення родини Пасус. Я могла поклястися, що в її очах читалося мовчазне попередження, але потім вона звернулася до Невені.
— Майже всі стають посміховиськом, коли випускають своїх перших звірів на арену.
— Справді? — Невені щільно схрестила руки на грудях. У неї було стільки ж причин, щоб нервувати в присутності Пасус, як і в мене. Вона була тут тільки тому, що її мати накликала на себе гнів Сенатора фон Пасуса.
— Звичайно, — сказала Елантра. — Просто наступного разу ознайомтесь із питанням генної модифікації і переконайтесь, що скористаєтеся послугами кваліфікованого заводчика. Ті з них, послуги яких коштують дешево, використовують штами тварин, у яких забагато рис собаки. Дайте вгадаю: вам навіть не продемонстрували пробний бій тварин, чи не так?
— Пробний бій тварин? — обережно перепитала Невені.
— Приманка, — тихо промовила я. За допомогою приманок тварин вчили вбивати.
Або Діаболіків.
Елантра розсміялася.
— Дурненька, ти не можеш просто випустити його на ринг і очікувати, що воно знатиме, що робити далі. Кваліфікований заводчик сказав би тобі про це. Вони повинні поставляти інших, слабших тварин. Коли створіння вбиває слабшу тварину і пізнає смак крові, то стає готовим до справжнього поєдинку. Вашу маленьку собачку розірвуть на шматки, якщо ви спершу не розігрієте її, — вона похитала кучерявою головою і скромно посміхнулася. — Я можу надати вам екземпляр для розігріву. Так сталося, що сьогодні у мене є зайвий.
Невені все ще поводилася стримано і скуто, але видавила з себе натягнуту посмішку.
— Мабуть, це буде краще, ніж відправляти його на вірну смерть.
— Я зустрічаюсь зі спадкоємцем Прімусом у його ложі, чому б вам не пройти туди з моїми людьми? Я скоро приєднаюся до вас, — сказала Елантра. А потім мовила до Гладдіка: — Ти теж плануєш сидіти поряд зі мною, чи не так?
— Так, так, звісно, — Гладдік зніяковіло посовався на сидінні.
Я подивилася на нього, дивуючись, наскільки легко його можна залякати. Він стверджував, що небайдужий до Сайдонії, але при цьому не насмілювався сердити Елантру, відмовляючи їй. Моя думка про нього змінилася в гірший бік.
Посмішка Елантри стала ширшою, коли він радо погодився.
— Тоді йди з нею, — мовила вона солодким, як мед голосом. Це була не пропозиція, а прихований наказ.
Гладдік навіть не поглянув у мій бік. Він розвернувся і пішов наздоганяти Невені.
Гладдік і Невені пішли разом зі Служницями Елантри та її спаплюженим Ексалтідом. Я зрозуміла, що це була гра влади. Тепер ситуація виглядала так, ніби Невені належить до ескорту Елантри. Гладдік, який нібито був моїм супутником на час проведення цього поєдинку, просто залишив мене, скоряючись її волі. Родина Пасусів перемагала із значною перевагою і відбирала території в родини Імпірінс.