Мої очі блукали в пошуках інших представників великих сімей. Сенатори фон Фордайс і Атон теж були присутні в залі, але більшість сімей у якості довірених осіб представляли їх спадкоємці. Вбрання кожного з присутніх було запрограмоване для відображення символів і знаків сім’ї, тому я легко знайшла спадкоємців родин Амадор і Чомдерлей. Усі молоді, усі сидять мов на голках і мають дуже схвильований вигляд.
Раптом я помітила очевидну відмінність. Усі сенатори, які належали до фракції Геліоніки, були присутні особисто. Фракцію ж Сенатора фон Імпірінс, натомість, представляли їхні спадкоємці.
Я стискала й розтискала кулаки, розуміючи: щось тут було не так. Єдине, що я могла зробити — це чекати.
Потім залунала імператорська урочиста музика і велика процесія з королівських родичів рушила до центру зали. Вони зайняли свої місця якраз усередині нашого кола.
Останнім з’явився Імператор зі своїми Діаболіками.
Разом із тисячею ботів безпеки.
У мене перехопило подих і я озирнулася навколо, спостерігаючи за тим, як маленькі металеві машини просвистіли в повітрі й зайняли позиції по всій площі зали. Вони не стріляли, просто зависли, як мовчазна загроза, навпроти кожної секції в приміщенні. По одному боту безпеки навпроти кожного місця, на якому сиділи представники великих сімей. Тепер я дивилася прямо в націлені очі невеличкого, округлого пристрою, що ширяв за кілька метрів від мого сидіння. Я могла розгледіти крихітний, наче шпилька, лазер, який стирчав із пристрою, готовий розрізати мене навпіл.
Проте, коли я поглянула на Сенатора фон Пасуса, то побачила, що навпроти сімей, які підтримували Імператора, роботів безпеки не було. Фракція Геліоніки також не була під прицілом.
У мене по спині побігли мурашки. Я могла зістрибнути зі стільця й ухилитися від бота, що висів навпроти мене, але я знала, що один з інших може легко розвернутися і вбити мене в наступну хвилину. Я просто маю сидіти тихо і бути слухняною, що б не сталося. Я потрапила в пастку.
Імператор розвів руки, і в ту саму мить зображення на одежах вельмож, які сиділи далеко від центру, почали складатися в пікселі більшого зображення, показуючи обличчя Імператора фон Домітріана: сьогодні його шкіра була персикового відтінку, світле волосся переплетене золотом і викладене у вигляді ореолу над головою, а очі гордо сяяли, коли він оглядав своїх підданих. Коли Імператор підняв підборіддя, ми всі пригасли руки до серця, вітаючи його. Кількість рук, що рухалася в унісон, на мить зачарувала мене.
І тоді імператор промовив:
— Діти мої, я дякую вам за те, що ви зібралися тут сьогодні як представники або довірені особи всіх територій нашої великої Імперії, щоб відсвяткувати перемогу над нашими ворогами, нинішніми і колишніми. Ці битви формують основу нинішньої величі людства і галактичного панування...
Я подивилася в різні боки — гордий лик Імператора сяяв звідусіль, і тут я побачила інших людей — таких самих довірених осіб, як і я, вони теж озиралися, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Безперечно, Імператор вирішив зібрати Велике Скликання не без причини.
А потім ми дізналися правду.
— На жаль, незважаючи на те що Імперія процвітає і зміцнюється під управлінням родини Домітріан уже впродовж багатьох століть, ми опинилися на небезпечному роздоріжжі. У нашому середовищі, як рак, поширюється зловісна ідеологія. Звичайно, я маю на увазі тих, хто прагне відновити науку, яку краще забути.
У мене перехопило подих. Ось чому ми тут.
— Я говорю про тих, хто вважає цю небезпечну нову ідеологію не просто нападом істерики, тих, хто вбачає у вбивчому просторі велику загрозу, що одного дня обов’язково поглине Імперію, або про Партизанів серед Ексцесів, які переконані, що здатні вижити без нашої милостивої руки, яка направляє їх. Я говорю про тих зрадників і богохульників, що мають найвищі чини в цій священній Імперії.
Я не зводила з нього очей, з цієї маленької фігурки, яка сиділа на своєму троні посеред великого зібрання, а не зі збільшеного обличчя, що відображалося на електронному одязі всіх присутніх. Єдине, про що я могла думати, то це про розкол, який відбувся після моїх дій на арені, що розділив Хризантеміум на два табори. Імпірінси були в центрі цих подій. Вони були неофіційними лідерами «ракової» фракції, яку ненавидів Імператор.
— Деякі Сенатори та Намісники вбили собі в голову, що вони, а не я, повинні ухвалювати рішення на благо Імперії. Вони посіяли зерно єресі серед Ексцесів, розказавши їм те, чого ті взагалі не повинні були знати. Вони порушили священні таємниці Живого Космосу, пішовши проти моїх прямих наказів. Більшість із вас знає, хто ці зрадники. Більшість із вас — нащадки цих зрадників.