Тайрус зараз з точністю повторив слова Сенатора фон Імпірінс. Саме ці переконання стали причиною смерті Сенатора і його родини.
Сама думки про це завдала мені нестерпного болю.
Я більше не могла його слухати.
— Мене це не цікавить, Ваше Преосвященство, — різко мовила я. — Діаболіки — не філософи.
— Я просто хочу, щоб ти зрозуміла мою мету: я прагну трону Імператора не заради себе, а заради майбутнього людства. Я хочу, щоб люди стали створіннями, які мислять, планують і бажають більшого, хочу, щоб вони перестали бути ледачими, бездіяльними істотами, які повільно зводять нанівець усі інноваційні досягнення наших предків й ігнорують небезпеку, що нависає над нами. Але я не зможу стати Імператором без твоєї допомоги.
— Що ви таке кажете? Як я можу вам допомогти?
Він одвернувся від мене і поглянув униз — на небо під нами й на книжкові полиці, що зникали далеко в синіх глибинах.
— Я так довго жив, зображуючи з себе божевільного. Імператор призначив мене Спадкоємцем Прімусом, бо впевнений, що його вороги за всяку ціну схочуть уникнути мого сходження на трон. Настав час продемонструвати свою силу, аби переконати людей, що я стану гідним спадкоємцем. Проте тільки-но я здобуду підтримку, я одразу стану загрозою для мого дядька, і мені залишиться жити лічені дні, — він підійшов до мене. — Якщо мій дядько вирішить позбутися мене, я не зможу його зупинити. Він створить ситуацію, у якій я опинюся без зброї. Він спробує підловити мене, коли я найменше цього очікуватиму або буду зовсім беззахисним, — він узяв мене за руку і міцно її стиснув. — І ось тут на арену виходиш ти. Ти — Діаболік, замаскований під звичайну людину. Це робить тебе найсильнішою зброєю. Ти зможеш гарантувати, що я виживу. Стань моїм Діаболіком, Немезідо!
— Це працює не так. Я була пов’язана із Сайдонією.
— Тоді вибери мене. Сайдонії Імпірінс більше немає серед живих. Ти можеш зробити вибір самостійно.
Я похитала головою.
— Як я зможу перебувати біля вас увесь час? Якщо все, що ви говорите, — правда, Імператор ніколи не дозволить вам мати власного охоронця, тоді як ви поясните мою постійну присутність поряд із вами?
— Ти будеш моєю дружиною.
23
МАБУТЬ, якби я була кимось іншим, я розсміялася б. Але я просто здивовано витріщилася на його суворе й рішуче обличчя.
— Напевно, ви все таки божевільний.
Коли я спробувала вивільнити руку, рука Тайруса міцніше її стиснула.
— А що в такому разі ти збираєшся робити? Загинути в марних спробах вбити Імператора? Зі мною ти зможеш змінити хід людської історії.
— Мені байдуже до ходу людської історії, — відрізала я. — Я існувала заради однієї мети. Тепер у всьому Всесвіті в мене нічого не залишилося.
— Так, — тихо промовив Тайрус, — тобі жилося простіше, коли ти була пов’язана із Сайдонією Імпірінс, чи не так?
— Простіше? — перепитала я.
— Так. Простіше. У тебе була мета існування. А тепер ти не знаєш, у чому полягає сенс твого життя. Тепер ти запитуєш себе, як і всі ми: «Куди мені рухатися? Що мені далі робити?». Страшно усвідомлювати, що твої власні рішення формують твою долю.
Він говорив нісенітниці. Діаболіки ніколи не ставлять собі таких запитань.
— Відпустіть мене, Ваше Високопреосвященство.
— Має бути якийсь спосіб переконати тебе, — він вдивлявся в моє обличчя. — Я не можу повернути мертвих до життя, але тільки-но стану Імператором, я дам тобі все, що ти побажаєш.
— Я попросила відпустити мене, — чемно промовила я. Зараз я зламаю йому руку.
Він відпустив мене.
— Я не можу змусити тебе, — сказав він. — Я навіть не намагатимусь. Єдине, що я прошу: перш ніж знищити себе, Немезідо, подумай про мету свого існування. Я не вірю, що Діаболік народжується і помирає лише як додаток до реальної людини. Нам усім судилося піти у забуття. І ти можеш вибрати, що відбудеться в цей проміжок часу, доки не настане кінець. Ніхто інший не може зробити цього за тебе. Навіть я.
Я нічого не відповіла. Він рушив до дверей.
— Інструкції, як вийти з «Олександрії» й повернутися до «Валор Новус» знайдеш біля виходу.
— А електроди?
— Вони тимчасові. Я хочу, щоб відтепер наша співпраця ґрунтувалася на довірі, Немезідо. Електроди розчиняться, тільки-но ти опинишся на безпечній відстані від мене. Я впевнений, ти розумієш необхідність подібних заходів безпеки.