Кімнатою пронісся гул голосів, а кілька Люмінарців зірвалися зі своїх місць, ніби були готові вистрибнути з кімнати прямо зараз. З вуст багатьох злетіла фраза:
— Розчинний Туман! Розчинник!
— Так, це Розчинний Туман. І якби я хотів використати його, — сказав Тайрус, підвищивши голос, але не переходячи на крик, — хіба не зробив би цього раніше? Я стояв на порозі смерті, куди ви штовхнули мене своїми руками, і все одно не збирався відкривати цю ампулу. Я не бажаю йти на вбивство тисяч невинних людей. Це шлях мого дядька. Так, я визнаю: це імперський шлях Домітріанів, але це не мій!
У кімнаті запала тиша. Я підійшла ближче до ампули і, не торкаючись до неї, почала роздивлятися. Раптом я пригадала хитрий блиск в очах Імператора, коли він погодився дозволити Тайрусу провести перемовини з Люмінарцями і коли повідомив, що скаже племіннику, що саме їм передати.
— Імператор відправив вас сюди, щоб активувати цю... цю біологічну зброю, чи не так? — прошепотіла я. — Він не хотів, щоб ви проводили перемовини.
Тайрус гірко посміхнувся і підкинув ампулу в руках, дивлячись на її гладенькі металеві контури.
— Ні, він не бажав вирішувати це питання мирно. Він хотів, щоб Люмінарці стали прикладом для інших. Він спеціально сказав мені висадитися на поверхню планети й розвіяти цей Туман — так само, як колись зробила моя прабабка зі своїми противниками. У цій ампулі достатньо спор, щоб знищити цілу провінцію. Ми з тобою були б у безпеці. У нас імунітет завдяки вакцинації, яку нам провели разом з усіма стандартними планетарними щепленнями перед вильотом із Хризантеміуму. Однак Люмінарців очікувала страшна смерть.
— Ви погрожуєте нам? — запитав батько Невені тремтячим голосом.
Тайрус поглянув прямо йому у вічі.
— Хіба ви ще не зрозуміли, що це не так? Мене відправили сюди з єдиною метою: застосувати цю біологічну зброю, але я ніколи цього не зробив би. Навіть якби це коштувало мені життя. Я вже продемонстрував вам це. Ви збиралися вбити мене, і я приготувався до смерті, але все одно не використав зброї. Я не маю наміру рухатися шляхом моїх предків! Я прибув сюди, щоб вирішити конфлікт під час перемовин, і вберегти вашу планету від руйнування. Незалежно від того, яке рішення ви ухвалите сьогодні: вбити чи відпустити мене, ця ампула залишиться закритою і невикористаною, — він нахилився вперед. — Якщо ви вирішите залишити мене в живих, я можу пообіцяти вам одну річ: ви більше ніколи не зіткнетеся з подібною загрозою. Після повернення на Хризантеміум, я захоплю владу, скинувши з престолу свого дядька. Потім я планую послабити владу Вельмишановного Панства над Імперією й назавжди звільнити вас від їхнього впливу.
У мене перехопило подих, коли я почула, як Тайрус відкрито говорить про державну зраду. Люмінарці почали перешіптуватися, приголомшені сказаним, але дозволили йому говорити далі.
— Я бачив вбивчий космос неподалік від вашої планети. Я розумію, яка небезпека загрожує вам у найближчому майбутньому, — мовив Тайрус. — Я розумію, чому ви бажаєте вийти із союзу. Імперія гальмує розвиток технологій і знань, необхідних для вашого порятунку, і заборона Імперії на освоєння нових знань впроваджена винятково для збереження влади Вельмишановного Панства. Тих, хто ставить під сумнів необхідність подібних репресій, вважають богохульниками і єретиками, які виступають проти віри Геліоніки — віри маленьких і нікчемних вельмож, котрі використовують її як палицю для биття. Це я можу сказати напевне. Я народився і виріс серед цих людей. Релігія — це лише їхній інструмент і більше нічого.
Невені вийшла вперед і з недовірою перепитала:
— А навіщо вам діяти по-іншому? Якщо ви зробите те, що обіцяєте, ви лише зруйнуєте підґрунтя власної сили.
— А які альтернативи? — сказав Тайрус. — Чекати, доки вбивчий космос не поглине все навколо? Чекати, доки ми не зможемо і кроку ступити, не зіткнувшись із власним забуттям? Застій і бездіяльність — це смерть, Панно Сагну. Замість того, щоб увійти в аннали історії мов черговий боягуз, який закрив очі руками й сховався від неминучих реалій у мимовільних насолодах і втіхах, я хочу бути тим, хто зробить перший крок на шляху до змін.
— І як ви це зробите? — уїдливо запитав голос із натовпу.
— Мій дядько вже дав мені засіб для протидії Вельмишановному Панству. Він відібрав владу в багатьох великих імперських родин. Тепер Імператор може ухвалювати самостійні рішення в Сенаті без будь-якого контролю з боку вельмож. Я здатен відібрати силу, яку він захопив, — мандат, що він підготував для себе, — і протидіяти будь-яким запереченням Вельмишановного Панства. І, клянуся вам, я це зроблю!