Ґейл з радісним виском зістрибнула з плеча Хейзел і помчала до виходу з печери, де стояла білява жінка в чорній сукні, навколо якої вирував Туман.
Велетень позадкував і наткнувся на Браму Смерті.
— Ти, — промовив він ротом Персі.
— Я, — підтвердила Геката. Вона розкинула руки — і в них з’явились палаючі смолоскипи. — Минули тисячоліття відтоді, як я востаннє билась пліч-о-пліч з напівбогом, але Хейзел Левек довела свою силу. Що скажеш, Клітію? Пограємось з вогнем?
LXXV Хейзел
Якби велетень з криками кинувся навтьоки, Хейзел була б удячна. Тоді всі змогли б розслабитись на решту дня.
Але Клітій її розчарував.
Побачивши палаючі смолоскипи богині, велетень отямився. Він стукнув ногою, струснувши підлогу, та ледве не наступив на руку Аннабет. Темний дим клубами повалив з нього й повністю сховав Аннабет і Персі. Хейзел не бачила нічого, окрім блискучих велетневих очей.
— Зухвалі слова, — промовив Клітій ротом Лео. — Ти забула, богине. Під час нашої останньої зустрічі тобі допомагали Геркулес та Діоніс — наймогутніші герої у Всесвіті, обидва майбутні боги. А тепер ти привела... оцих?
Непритомне тіло Лео скрутилось від болю.
— Припини! — крикнула Хейзел.
Вона не мала плану. Вона просто знала, що повинна захистити друзів, тож уявила їх позаду себе, так само як уявляла нові тунелі в Лабіринті Пасіфаї. Лео зник і з’явився біля її ніг разом з Персі та Аннабет. Навколо неї завирував Туман, ковзнув по камінню та накрив друзів. Там, де білий Туман зустрічався з темним димом Клітія, він шипів і парував, наче лава, що стікає в море.
Лео розплющив очі та роззявив рота.
— Щ... що?..
Аннабет і Персі залишались нерухомими, але Хейзел відчувала, як сильнішають їхні серцебиття та вирівнюється дихання.
Ґейл на Гекатиному плечі схвально гавкнула.
Богиня зробила крок уперед. Світло смолоскипів відблискувало в її темних очах.
— Ти маєш рацію, Клітію. Хейзел Левек не Геркулес і не Діоніс, але, гадаю, вона здолає тебе з не меншою легкістю.
Крізь димову завісу Хейзел побачила, як велетень роззявив рота, але не почула жодних слів. Клітій скорчив роздратовану гримасу.
Лео намагався підвестись.
— Що відбувається? Що я можу...
— Наглянь за Персі та Аннабет, — Хейзел оголила спату. — Тримайся позаду. І в Тумані.
— Але...
Погляд, яким вона його окинула, вочевидь, виявився суворішим, ніж очікувалося.
Лео важко глитнув.
— Гаразд, зрозумів. Білий Туман — добре. Чорний дим — погано.
Хейзел кинулась у напад. Велетень розкинув руки — і купол здригнувся. Голос велетня, посилений у сотні разів, наповнив усю залу.
— З легкістю? — прогримів велетень. Здавалось, ніби він говорить крізь мертвий хор, керуючи всіма нещасними душами, похованими за стелами на куполі. — Тому що дівча навчилось твоїх фокусів, Гекато? Тому що ти дозволяєш цим слабакам ховатись у Тумані? — У велетневій руці з’явився меч — стигійський залізний клинок, майже як у Ніко, але вп’ятеро більший. — Не розумію, чому Гея вважає їх вартими того, аби стати жертвами. Я розчавлю їх, як комах.
Страх Хейзел поступився місцем гніву. Вона закричала. Стіни кімнати затріщали, наче крига у теплій воді. На велетневу броню шрапнеллю обрушились тисячі самоцвітів.
Клітій похитнувся. Безтілесний голос заревів від болю. Залізний нагрудник вкрився дірками.
Золотавий іхор засочився з велетневої рани на руці, а його темна завіса втратила свою густоту. Хейзел побачила кровожерливий погляд, звернений до неї.
— Ти, — заревів Клітій, — нікчемна!
— Нікчемна? — тихо запитала Геката. — Я би сказала, що Хейзел Левек знає кілька трюків, яких навіть я не змогла б навчити.
Хейзел стояла перед друзями, сповнена рішучості захищати їх, але її залишали сили. Меч уже важчав у руці, а вона ще навіть не змахнула ним. Якби ж Аріон був тут! Його швидкість та сила дали б їй перевагу. На жаль, цього разу він не міг допомогти. Аріон був створінням відкритих просторів, а не підземелля.
Велетень встромив пальці у рану на біцепсі, витягнув звідти діамант і викинув його геть. Рана загоїлась.
— То, ти справді віриш, що Гекаті не байдужа твоя доля, дочко Плутона? — прогуркотів Клітій. — Кірка була її улюбленицею. А ще Медея. І Пасіфая. І як вони закінчили, га?
Позаду Хейзел з болісним стогоном заворушилась Аннабет. Персі пробурмотів щось схоже на: «Бобе-бобе-бобе?»
Клітій зробив крок уперед. Він так недбало тримав меч, наче Хейзел була його подругою, а не ворогом.
— Геката не скаже тобі правди. Вона весь час відряджає таких, як ти, виконувати різні накази та ризикувати. Тільки якщо ти якимсь дивом мене здолаєш, вона скористається своїм вогнем. А потім забере всю славу собі. Ти ж знаєш, як Бахус розібрався з двійнятами-алоадами в Колізеї. Геката ще гірша. Вона титан, який зрадив титанів, а потім ще й зрадив богів. Ти справді гадаєш, що вона вчинить з тобою інакше?