— Оце мій хлопчик! — заволав Лео.
Корабель наблизився. Хейзел побачила тренера Хеджа на носі.
— Нарешті! — прогорланив тренер. Сатир щосили намагався хмуритись, але очі виблискували так, наче він — не факт, але хтозна, — був радий їх бачити. — Чого так довго, пиріжки? Змусили гостя чекати!
— Гостя? — пробурмотіла Хейзел.
Біля тренера з’явилась темноволоса дівчина в пурпуровій накидці. Обличчя її було настільки вкрите сажею та кривавими порізами, що Хейзел ледве його впізнала.
Прибула Рейна.
LXXVII Персі
Персі витріщався на Афіну Парфенос, чекаючи, що вона вдарить його блискавкою.
Нова лебідка Лео з дивовижною легкістю опустила статую на схил пагорба. Тепер сорокафутова богиня мирно поглядала на Ахерон, а її золота сукня блищала на сонці, наче литий метал.
— Вона неймовірна, — визнала Рейна.
Її очі досі були червоними від сліз. Незабаром після прибуття на «Арго II» помер Сципіо. У ніч перед цим грифон поранив пегаса отруйними кігтями. Своїм золотим кинджалом Рейна власноруч позбавила бідолаху страждань. Пегас перетворився на пил, що розсіявся в духмяному грецькому повітрі. Можливо, не найгірша смерть для летючого коня. Рейна втратила вірного друга. Персі здавалось, що Рейна і без цього занадто багато витримала в житті.
Претор з підозрою в очах обійшла Афіну Парфенос.
— Наче вчора зробили.
— Еге ж, — промовив Лео. — Ми зчистили павутину «Містером Мускулом». Було неважко.
«Арго II» ширяв у небі просто над ними. Фестус міг самостійно стежити за радаром, тож уся команда вирішила пообідати на схилі пагорба та заразом обговорити подальші дії. Після останніх кількох тижнів вони заслужили на спільний відпочинок та хорошу їжу — тобто будь-що, окрім вогняної води чи супу з драгона.
— Рейно, — покликала Аннабет. — Поїж. Приєднуйся до нас.
Претор поглянула на них і нахмурила темні брови, наче «приєднуйся до нас» було чимось неприйнятним. Персі вперше бачив Рейну без обладунків. Вони залишились на кораблі, у дбайливих механічних руках стола Буфорда. Зараз Рейна була в джинсах і пурпуровій футболці Табору Юпітера та була на вигляд майже як звичайний підліток — якщо забути про ніж на поясі та насторожений вираз обличчя, такий наче дівчина чекає на напад з будь-якого напрямку.
— Гаразд, — зрештою промовила Рейна.
Вони посунулись, щоб звільнити їй простір у колі. Дівчина сіла біля Аннабет, схрестивши ноги, узяла бутерброд із сиром та ледве його надкусила.
— То, — промовила вона. — Френк Чжан... претор.
Френк сіпнувся і витер крихти з підборіддя.
— Ну, так. Підвищили в бою.
— Щоб ти зміг очолити інший легіон, — зауважила Рейна. — Легіон привидів.
Хейзел, наче на захист Френка, охопила рукою його лікоть. Після години в медпункті вони обидва мали вигляд значно кращий, але Персі бачив, що друзі дещо розгублені товариством колишнього начальника за обідом.
— Рейно, — промовив Джейсон, — ти б його бачила!
— Це було дивовижно, — погодилась Пайпер.
— Френк — лідер, — наполягла Хейзел. — З нього вийде чудовий претор.
Рейна не відводила очей від Френка, наче намагалась вгадати його вагу.
— Я вам вірю, — промовила вона. — Схвалено.
Френк закліпав очима.
— Справді?
Рейна сухо всміхнулась.
— Син Марса. Герой, який допоміг повернути орла легіону. з таким напівбогом я поладнаю. От тільки не знаю, як переконати решту.
Френк насупив брови.
— Еге. Я теж про це думав.
Персі досі не міг звикнути до Френкової зміни. «Стрибком у рості» це не назвеш. Френк став принаймні на три дюйми вищим, менш пухленьким та більш кремезним, походив на хокеїста. Його обличчя змужніло, а щелепа чітко окреслилася. Він наче перетворився на бика, а потім назад на людину, але деякі риси бика водночас зберіг.
— Легіон послухається тебе, Рейно, — промовив Френк. — Ти самотужки дісталась сюди, перетнула античні землі.
Рейна жувала бутерброд так, наче той був з картону.
— Зробивши це, я порушила закон легіону.
— Цезар порушив закон, коли перетнув Рубікон, — зазначив Френк. — Хороші лідери мають іноді мислити поза рамками.
Вона похитала головою.
— Я не Цезар. Після Джейсонової записки в Палаці Діоклетіана відстежити вас було легко. Я просто робила те, що, на мою думку, було необхідним.
Персі не втримався від усмішки.
— Рейно, ти занадто скромна. Ти пролетіла півсвіту самотужки, щоб виконати прохання Аннабет і забезпечити цим мир. Нехай мене біс забере, якщо це не героїчний вчинок!