Рейна знизала плечима.
— Чую від напівбога, який звалився в Тартар і знайшов шлях назад.
— Йому допомогли, — промовила Аннабет.
— О, звісно! Без тебе Персі із паперового пакета не знайде виходу.
— Правда.
— Агов! — поскаржився Персі.
Решта розсміялась, але він не зважав. Було приємно дивитись, як вони усміхаються. Трясця, та просто повернутись у смертний світ уже було приємно, дихати не отруйним повітрям, грітись під сонцем.
Раптом він пригадав Боба. «Привітай сонце та зорі за мене».
Усмішка Персі розтанула. Боб і Дамасен пожертвували життями, аби вони з Аннабет могли сидіти тут, грітися під сонечком і сміятись із друзями.
Нечесно.
Лео витягнув крихітну викрутку з пояса, наколов на неї вкриту шоколадом полуницю й передав тренерові Хеджу. Після цього дістав іншу викрутку й наколов ще одну полуницю для себе.
— А тепер запитання на двадцять мільйонів песо, —. промовив Лео. — От ми захопили цю сорокафутову статую Афіни, якою майже не користувалися. Що з нею робити?
Рейна скоса подивилась на статую.
— Як би добре вона не пасувала до цього пагорба, але я здолала такий шлях не для того, аби нею милуватися. Аннабет, ти написала, що її мусить повернути в Табір Напівкровок римський лідер. Я правильно все зрозуміла?
Аннабет кивнула.
— У мене був сон там унизу... ну, у Тартарі. Я була на Пагорбі Напівкровок і голос Афіни сказав: «Я повинна стояти тут. Мене мусять принести римляни».
Персі збентежено оглянув статую. Він ніколи не ладив з мамою Аннабет. І тепер йому весь час здавалось, що статуя оживе і влаштує йому прочуханку за те, що накликав на її доньку стільки бід, або, можливо, просто розчавить без слів.
— У цьому є сенс, — промовив Ніко.
Персі сіпнувся. Слова Ніко прозвучали так, наче той прочитав думки Персі та погоджувався з тим, що Афіні слід його розчавити.
Аїдів син сидів проти нього і не їв нічого, окрім гранату, фрукту Підземного світу. «Може, він так іронізує із себе», — подумав Персі.
— Статуя — могутній символ, — промовив Ніко. — Якщо римлянин поверне її грекам... це може закінчити багатовікову ворожнечу, можливо навіть зцілить богів від шизофренії.
Тренер Хедж проковтнув полуницю разом з половиною викрутки.
— Так-так, стривайте. Я люблю мир не менше, ніж будь-який інший сатир...
— Ви ненавидите мир, — перервав Лео.
— Вальдесе, я що хочу сказати. Ми за... скільки днів від Афін? На нас там чекає армія велетнів. Ми витримали стільки неприємностей, щоб повернути цю статую...
— Більшість з них витримала я, — нагадала йому Аннабет.
— ...тому що в пророцтві сказано «загибель велетнів», — продовжив тренер. — То чому ми не беремо її з собою до Афін? Очевидно, що це наша таємна зброя. — Він зиркнув на Афіну Парфенос. — Мені здається, що це боєголовка. Якщо Вальдес причепить кілька двигунів...
Пайпер прокашлялась.
— Ем... чудова думка, тренере, але у багатьох з нас були сни й видіння про те, як Гея пробуджується в Таборі. Напівкровок...
Вона дістала з піхов Катоптріс і поклала його на тарілку. Тієї миті клинок не показував нічого, окрім неба, але, поглянувши на нього, Персі однаково стало незручно.
— Після повернення на корабель, — продовжила Пайпер, — я постійно бачу щось погане в кинджалі.
Римський легіон ледве не біля воріт Табору Напівкровок. Вони збирають підкріплення: духів, орлів, вовків.
Октавіан, — гаркнула Рейна. — Я наказала йому чекати.
Коли ми повернемо командування, у першу чергу треба посадити Октавіана на катапульту та запустити якомога далі, — запропонував Френк.
Згодна, — промовила Рейна. — Але зараз...
Він хоче війни, — втрутилась Аннабет. — І отримає її, якщо ми його не зупинимо.
Пайпер повернула лезо кинджала.
На жаль, це не найгірше. Я бачила образи можливого майбутнього — табір у вогні, полеглі римляни і греки. І Гея... — голос зрадив дівчину.
Персі пригадав загрозливу тілесну форму Тартара. Він ніколи раніше не почувався таким безпорадним, таким наляканим, досі палав від сорому, пригадуючи, як меч випав з його руки.
«З таким же успіхом ви можете спробувати вбити землю», — сказав тоді Тартар.
Якщо Гея настільки могутня і до того ж керує армією велетнів, як семеро напівбогів зупинять її? Особливо, коли боєздатності позбавлені більшість богів. Їм необхідно перешкодити велетням перш, ніж Гея прокинеться, або грі кінець.