Каліпсо — богиня-німфа з міфічного острова Огігії, дочка титана Атласа. Багато років тримала у себе Одіссея.
Кампа — чудовисько з тулубом змієволосої жінки та ногами дракона, призначена титаном Кроносом охороняти циклопів у Тартарі. Зевс убив її та звільнив велетнів з в’язниці, щоб ті допомогли йому у війні проти титанів.
Карні Поля — частина Підземного царства, куди рушають лихі душі, щоб отримати кару за свої гріхи.
Катапульта — військова машина для кидання об’єктів. Катоблепас — коровоподібне чудовисько, назва означає «той, що дивиться вниз». Їх випадково завезли у Венецію з Африки. Харчуються отруйним корінням, що росте вздовж каналів, і мають згубні погляд та подих.
Катоптріс — кинджал Пайпер.
Кентавр. — рідкісна істота, напівлюдина-напівкінь.
Керкопи — двоє мавпоподібних братів-карликів, які обожнюють крадіжки та безлад.
Кірка — грецька богиня чаклунства; латинізоване ім’я — Цирцея.
Клітій — велетень, створений Геєю, щоб поглинути та знищити магію Гекати.
Когорта — один з десяти дивізій у римському легіоні, група солдатів.
Кей — один з дванадцяти титанів, володар півночі.
Кокіт — річка скорботи в Тартарі, у якій замість води тече чисте горе.
Колізей — амфітеатр еліптичної форми в центрі Рима, в Італії. Здатний вміщувати до п’ятдесяти тисяч глядачів. Колізей використовувався для гладіаторських боїв та публічних видовищ: жартівливих морських баталій, полювання, страт, історичних реконструкцій, вистав тощо.
Кронос — наймолодший з дванадцятьох титанів, син Урана та Геї, батько Зевса. Убив свого батька за наказом матері. Повелитель долі, урожаю, справедливості та часу. Римська форма — Сатурн.
Купідон — римський бог кохання. Грецька форма — Ерос.
Лабіринт — підземна система тунелів, уперше збудована на Криті ремісником Дедалом, щоб стримувати Мінотавра.
Лар — домашній бог, дух пращура.
Легіонер — член легіону.
Лемури — римський термін для розгніваних привидів.
Лестригони — високі людожери з півночі, імовірна причина появи легенди про снігову людину.
Лета — одна з річок у Підземному царстві. Ковток її води стирає пам’ять.
Лето — донька титана Кея, народила від Зевса Артеміду та Аполлона. Богиня материнства.
Мантікора — створіння з людською головою, левовим тілом та хвостом скорпіона.
Марс — римський бог війни. Також Марс Ультор: покровитель імперії; божественний батько Ромула і Рема. Грецька форма — Apec.
Медея — учениця Гекати й одна з наймогутніших чаклунок античного світу.
Меркурій — римський вісник богів, покровитель ремесел, прибутків та торгівлі. Грецька форма — Гермес.
Мінерва — римська богиня мудрості. Грецька форма — Афіна.
Мінос — цар Криту, син Зевса. Щороку змушував царя Егея відправляти сімох хлопців та сімох дівчат у Лабіринт, де тих з’їдав Мінотавр. Після смерті, став суддею в Підземному царстві.
Мінотавр — чудовисько з тілом людини і головою бика.
Мойри — у грецькій міфології були ще до існування богів: Клото, яка плела нить життя; Лахесіс, яка визначала, скільки життя триватиме; Атропа, яка перерізала нитку своїми ножицями. У римлян — парки.
Наяди — водні німфи.
Небесна бронза — згубний для чудовиськ рідкісний метал.
Некромантейон — оракул смерті або Дім Аїда в Греції; багаторівневий храм, де живі шукали поради у померлих.
Нептун — римський бог моря. Грецька форма — Посейдон.
Нікта — богиня ночі, одна з первісних богів, творців світу.
Німфа — природний дух жіночої статі, який дбає про живих істот.
Німфеум — вівтар німф.
Новий Рим — місто в Таборі Юпітера, де напівбоги живуть у мирі, без втручання смертних та чудовиськ.
Нот — грецькій бог Південного Вітру. Римська форма — Австер.
Нумен-монтанум — римський гірський бог. Грецька форма — урай.
Огігія — притулок і в’язниця німфи Каліпсо.
Одіссей — легендарний грецький цар Ітаки і герой однойменної епопеї Гомера. Римський варіант — Улісс.
Особняк Ночі — палац Нікти.
Австер — римський бог південного вітру. Грецька форма — Нот.