Лео провів пальцем по мапі Італії.
— Отже, варіант з горами не беремо до уваги. Ось тільки вони тягнуться вздовж усього півострова.
— Можемо повернутись у море, — запропонувала Хейзел. — Обпливти Італію з півдня.
— Це довгий шлях, — промовив Ніко. — До того ж, немає... — Його голос надломився. — Ну... нашого морського знавця, Персі.
Ім’я застигло в повітрі, наче грозова хмара.
Персі Джексон, син Посейдона... Хейзел, напевно, поважала його більше, ніж будь-хто з інших напівбогів. Він стільки разів рятував її життя під час пошуків на Алясці, але коли в Римі допомога знадобилася йому, Хейзел підвела. Вона безпомічно дивилась, як він та Аннабет провалюються у прірву.
Хейзел глибоко вдихнула. Персі й Аннабет досі живі. Вона відчувала це серцем. Їм досі можна допомогти. Слід тільки дістатись Дому Аїда і пережити випробування, про яке попередив Ніко...
— А якщо продовжити рухатися на північ? — запитала вона. — Десь у горах же мусить бути бодай якийсь розрив.
Лео покрутив бронзову Архімедову сферу, яку нещодавно встановив на консоль. З-поміж усіх його нових іграшок ця була найнебезпечнішою. Від самого погляду на цю штуку у Хейзел пересихало в роті. Вона боялась, що Лео оберне на сфері неправильну комбінацію та випадково катапультує всіх за борт, або підірве корабель, або навіть перетворить його на велетенський тостер.
Дякувати богам, поки що їм щастило. Зі сфери висунувся об’єктив камери та вивів над консоллю тривимірне зображення Апеннін.
— Не знаю. — Лео придивився до голограми. — Не бачу підхожих проходів на півночі. Але такий план мені подобається більше, ніж вертатись на південь. Годі з мене Рима.
Ніхто не заперечив. Рим залишив по собі не дуже приємні спогади.
— У будь-якому разі, — промовив Ніко, — нам варто поспішати. Кожний день, який Аннабет та Персі проведуть у Тартарі...
Йому не потрібно було договорювати. Їм залишалося тільки сподіватися, що Персі та Аннабет залишатимуться живими, доки не відшукають Браму Смерті на боці Тартару. Тоді, якщо «Арго II» дістанеться Дому Аїда, вони, можливо, зможуть відчинити двері на боці смертних і забрати друзів. Після цього залишиться тільки запечатати портал, щоб війська Геї більше не змогли відроджуватись у світі живих знову й знову.
Так... Їхній план просто приречений на успіх.
Ніко похмуро опустив очі на італійські краєвиди внизу.
— Можливо, нам таки варто розбудити інших. Це рішення вплине на всіх.
— Ні, — заперечила Хейзел. — Упораємось самі.
Щодня після виліту з Рима вона переконувалась дедалі сильніше: їхня команда почала потроху розвалюватися. Їм тільки-но почало вдаватися діяти як одне ціле, коли БАМ... дві найважливіші частини цього цілого впали в Тартар. Персі був їхньою опорою. Завдяки йому вони почувались впевнено під час подорожі через Атлантику до Середземномор’я. А щодо Аннабет — вона де-факто була лідером цього походу. Це їй удалося самотужки повернути Афіну Парфенос. Найрозумніша з сімох — та, хто завжди має відповіді.
Якщо Хейзел будитиме решту команди щоразу, коли виникатимуть труднощі, — це тільки посилить чвари та змушуватиме всіх почуватися ще безнадійнішими.
Персі та Аннабет розраховували на неї. Їй слід було взяти ініціативу у свої руки. Не могла ж її роль у поході обмежуватись тільки тим, про що попередив її Ніко — усуненням перешкоди, що чекала в Домі Аїда. Дівчина відігнала останню думку.
— Нам треба творчо поставитися до справи. Знайти інший спосіб перетнути гори або придумати, як непомітно прокрастись повз нуменів.
Ніко зітхнув.
— Сам я міг би пройти крізь світ тіней. Але з цілим кораблем це не спрацює. Чесно кажучи, я не певен, що навіть себе зможу перенести в такому стані.
— Я можу влаштувати якесь маскування, — без особливого запалу промовив Лео, — наприклад, димову завісу, що сховає нас у хмарах.
Хейзел вгледілась у горбкуваті ниви внизу та подумала про те, що лежить під ними — володіння її батька, повелителя підземного світу. Вона зустрічалась з Плутоном тільки раз, але навіть не усвідомлювала, хто він такий. Він, безперечно, ніколи їй не допомагав — ані в перше її життя, ані протягом перебування у Підземному царстві, ані після повернення у світ живих.
Підлеглий Плутона, Танатос, бог смерті, припустив, що батько, ігноруючи Хейзел, робить їй послугу. Зрештою, вона мусила б зараз бути мертвою. І якби Плутон показав, що знає про Хейзел, йому, можливо, треба було б повернути її до світу померлих.
Отже, закликати його — кепська думка. Та зрештою...