— Бачиш? — запитав він, обертаючись на колісниці. — Марно! Відтоді, як я втратив свого правого пітона, я не можу нести людям слово господарче — принаймні не можу цього робити особисто. Тепер мені доводиться вдаватись до онлайн-курсів.
— Що? — перепитав Френк і миттєво пошкодував про це.
Не зупиняючи колісниці, Трип зіскочив з неї. Пітон почав уповільнюватись, аж поки не зупинився і знову не захропів. Трип підтюпцем побіг до низки комп’ютерів. Він почав набирати щось на клавіатурі. Екрани ожили, демонструючи веб-сайт, виконаний у бордово-золотих кольорах. Посеред екрану було зображення радісного фермера в тозі та зеленій кепці, який стояв посеред пшеничного поля з бронзовою косою у руках.
— Університет сільського господарства імені Триптолема! — гордо оголосив Трип. — Лише за шість тижнів ти отримаєш ступінь бакалавра із захопливої та яскравої професії майбутнього — фермерства!
Френк відчув, як спадає крапля поту по його щоці. Його не дуже турбували ані цей навіжений бог, ані колісниця на змієдвигуні, ані освітні онлайн-курси. Але Хейзел щосекунди бліднула, Ніко перетворили на кукурудзу, а Френк був один.
— Слухайте, — промовив він. — Ми принесли вам довідник. І мої друзі справді гарні люди. Вони не такі, як інші діти Аїда, яких ви зустрічали. Тож якщо...
— О! — Трип клацнув пальцями. — Я бачу, до чого ти ведеш!
— Е-е... справді?
— Авжеж! Якщо я зцілю твою подругу Хейзел і поверну цього другого, Ніколаса...
— Ніко.
— ...якщо я поверну його до звичайного...
Френк розгубився.
— Так?
— Тоді ти в обмін залитися зі мною і візьмешся за сільське господарство! Дитина Марса в учнях? Бездоганно! Кращого представника і не побажаєш. Перекуємо мечі на орала! Буде так весело!
— Насправді... — Френк несамовито намагався щось придумати. Apec і Марс репетували в його голові: «Мечі! Гармати! Бум! Бабах!»
Якщо він відмовиться від Трипової пропозиції, то образить бога і закінчить тим, що перетвориться на сорго, або пшеницю, або на якусь іншу товарну культуру.
Якби це був єдиний спосіб урятувати Хейзел, він не став би сумніватись, погодився би на Трипові вимоги і став фермером. Але це не може бути єдиним способом. Френк відмовлявся вірити в те, що парки обрали його для цього походу тільки для того, аби він проходив онлайн-курси з культивації ріпи.
Його очі наткнулись на зламану колісницю.
— У мене є краща пропозиція, — раптом почув він власний голос. — Я можу її полагодити.
Усмішка Трипа розтанула.
— Полагодити... мою колісницю?
Френку кортіло дати собі копняка. Про що він тільки думав? Уявив себе Лео? Він навіть з дурнуватими китайськими кайданками не зміг розібратись. З великою бідою міняв батарейки у телевізорному пульті. Як він полагодить чарівну колісницю?
Але щось підказувало, що це його єдина можливість. Триптолем нічого не жадає більше, ніж повернути свою колісницю.
— Я знайду спосіб полагодити колісницю, — промовив Френк. — У відплату ви розчаклуєте Ніко і допоможете Хейзел. Відпустите нас з миром. І... і допоможете перемогти сили Геї.
Триптолем розсміявся.
— Чого ти вирішив, що я можу допомогти вам з цим?
— Так сказала Геката. Вона нас сюди відрядила. Хейзел... Її улюблениця.
Обличчя Трипа наче знебарвилось.
— Геката?
Френк сподівався, що не перебільшує. Не вистачало, щоб ще й Геката на нього розгнівалась. Але якщо богиня чаклунства теж друг Деметри, можливо, це переконає Трипа допомогти.
— Богиня привела нас до довідника у Болоньї, — промовив Френк. — Вона хотіла, щоб ми повернули його вам, тому що... ну, вона певно знала, що завдяки вашим знанням ми пройдемо крізь Дім Аїда в Епірі.
Трип повільно кивнув.
— Так. Розумію. Я знаю, чому Геката послала вас до мене. Дуже добре, сину Марса! Знайди спосіб полагодити мою колісницю. Якщо впораєшся, я зроблю усе, що ти просиш. Якщо ні...
— Знаю, — буркнув Френк. — Мої друзі помруть.
— Так, — весело відповів Трип. — А з тебе вийде гарненьке соргочко!
XX Френк
Френк вивалився з Чорного Будинку. За спиною зачинилися двері. Він, охоплений почуттям провини, безсило оперся об стіну. На щастя, катобле-паси розійшлись, інакше Френк міг би просто залишитись тут і дати їм розтоптати себе до смерті. На більше він не заслуговував. Хейзел беззахисна і повільно вмирає, а він залишив її на милість скаженому богу-фермеру.
«Смерть фермерам!» — заволав Apec у голові.