— Моя пропозиція буде, значить, ось яка. Ніч перед випуском кожен із нас проводить у своїй групі й тримає все під контролем. До ранку.
Шериф кинув переможний погляд на присутніх.
Зрозуміло було, що пропозицію не приймуть, зате він знов зумів продемонструвати свою крутизну.
— Дозвольте зазначити, колего, — Хресна ступила крок уперед і встала попереду Акули, — що для здійснення вашого плану декому з нас довелося б роздвоїтися. — Вона затримала погляд на Ральфові. — Не кажучи вже про те, що в нашому корпусі — тринадцять спалень. При чотирьох вихователях. Можливо, ви про це забули.
Судячи з виразу обличчя Шерифа, він щодо цього ніколи і не замислювався.
— Це... А скільки ж їх у вас там? — запитав він перелякано.
Голубонька хихикнула.
— У нас було п’ятдесят шість дівчат, — карбувала Хресна. — На дев’ять чотиримісних і чотири шестимісні спальні. Соромно не знати елементарних речей про місце, де ви працюєте не перший рік.
Але Шерифа важко було збентежити.
— Киньте, — пробурчав він. — Коли це я розгулював по вашій території? Мені своїх турбот вистачає. Добре, коли так, давайте думати далі. Можна зібрати всіх дівчат в одному місці. На одну ніч це зовсім не страшно.
— Залежить кому! — обурилася Голубонька. — І де, цікаво, ви пропонуєте їх зібрати? В актовому залі? Мене особисто не влаштовує перспектива провести передвипускну ніч з півсотнею істеричних дівчат у місці, де поблизу немає навіть туалету. Накажете водити їх туди під конвоєм? Чи забезпечити всіх нічними горщиками?
Шериф вибухнув своїм сумнозвісним заливчастим реготом. Розгойдуючись на підвіконні, він ляскав себе по стегнах, булькав і клекотів так, що здавалося, картата ковбойка ось-ось лусне під напором його веселощів.
Хресна нарешті сіла. На самий краєчок стільця біля дверей. Як і раніше, лицем до решти вихователів, радше як учителька в класі, ніж як одна з них.
Чекаючи, поки веселість Шерифа піде на спад, Акула демонстративно дивився на годинник.
— Фантастика! — Шериф обтер розчервоніле лице не надто чистим носовичком. — Як уявлю собі... Ці ваші самозакохані тьолки... І кожна зі своїм горщиком!
Погляд Хресної більш совісну людину приморозив би до підвіконня, але Шериф був не надто чутливим.
— Якщо ви достатньою мірою насолодилися цією уявною сценою, може, ми вислухаємо інші пропозиції?
Сарказм Акули також не досяг мети. Товстошкірість Шерифа робила його геть невразливим.
— А що ж, давайте вислухаємо, — погодився він. — Я так розумію, ідея не придалася. Отже, можна й інших послухати.
— Спасибі, — холодно подякував йому Акула.
Якщо Шериф зараз відповість «завжди будь ласка» — його звільнять, подумалося Ральфу. І хоча в останньому триместрі не звільняють, Акула зробить для нього виняток.
На щастя, Шериф промовчав.
Акула з хвилину свердлив його поглядом, і тільки переконавшись у тому, що реплік з підвіконня більше не буде, продовжив:
— Хто ще може що-небудь запропонувати?
Голубонька встала. Граційно обсмикнула спідницю та здула з лоба сріблясту гривку.
— Моя пропозиція проста, — сказала вона діловито. — Замкнемося на третьому, і хай усе діється своєю чергою. Однаково ми не знаємо, чого від них чекати. Може, вони спокійно просплять до ранку. А може, влаштують прощальну гулянку. Врешті-решт, чом би їм не відзначити цю подію? У всіх школах так робиться.
Голубонька покліпала очима, догідливо посміхнувшись Акулі.
— Я помиляюся?
— Це не вихід із ситуації, а капітуляція, — пробурчав Акула. — Варіанти «давайте сидіти склавши руки» на цьому етапі розглядатися не будуть.
— Добре, — Голубонька знизала плечима, намагаючись не виглядати ображеною. — Але я більше нічого запропонувати не можу.
Акула втупився в Ральфа. Потім перевів погляд на Ящера. Почекав і дав знак, запрошуючи до слова. Хресна підвелася. З того, як Акула підкреслено галантно поступився їй місцем, Ральф зрозумів, що ці двоє перебувають у змові, і це йому не сподобалося.
Хресна кивнула присутнім. Поправила окуляри. Відкашлялася.
— Не можу сказати, що остання пропозиція здається мені вартою уваги, хоч вона й краща за інші, які тут прозвучали. Я, зі свого боку, хочу запропонувати два варіанти дій. Повірте, що обидва вони ретельно продумані, з урахуванням усіх можливих наслідків.
Хресна говорила так тихо, що здавалося, щонайменший шерех може заглушити її, і всі сиділи, напружено вслухуючись, щоб нічого не проґавити. Прадавній ораторський прийом, але треба віддати їй належне, Хресна застосовувала його іскрометно.