— Що тут у вас діється? — питає він.
— Обшук, — пояснює Сфінкс. — І дощ. А в тебе?
Горбач демонструє йому свіжо забинтовані пальці.
— Усе гаразд. Великий трішечки загноївся, але зовсім трішечки. Нічого серйозного, і дарма ти так рознервувався.
— Я. Рознервувався. Не. Дарма, — карбуючи кожне слово, проказує Сфінкс.
— Добре, не дарма, — Горбач зсаджує Табакі на стіл та присуває до себе тарілку. — Я ж усе зробив, як ти наказав, так що заспокойся, добре?
Куряка збирає Горбачеві рештки їжі з усіх тарілок. Лері мляво махає рукою: його запечатав лиховідвідний болт.
Скоро всім набридає сидіти перед спорожнілими тарілками. Щури розбрелися по кутках з плеєрами. Птахи, очистивши стіл від посуду, затіяли партію в покер. Табакі розстилає на підлозі білу ганчірку й оголошує, що готовий поворожити на бісері всім охочим. До нього шикується невелика черга.
Ральф відходить від дверей, пропускаючи двох Ящиків, кожен з яких тягне по заспаному Псові. До них підскакує Рудий, безуспішно намагаючись щось з’ясувати. Пси позіхають і розводять руками.
Сфінкс сидить, відкинувшись на спинку стільця, і розгойдує його.
Обшуки спалень проводилися й раніше. Ніколи не даючи бажаних результатів. Цього разу вихователі, напевно, знову шукають ножі. Або вкрадені з Могильної аптеки ліки. Але це не має значення. Нічого вони не знайдуть, окрім Соломона-втікача, якщо він і справді ховається в Домі та випадково трапиться їм на очі. Тому Сфінкс переживає тільки за Лері, який сидить у ступорі, Лері з болтом у роті. Вигляд у нього абсолютно ідіотський.
— У мене таке відчуття, — каже Табакі, трясучи стаканчиком з бісером, — що цього разу вони шукають не зовсім те, про що ми всі думаємо.
— Тобто? — питає Сфінкс.
Табакі багатозначно стискає губи:
— Краще цю тему не обговорювати. На мою думку, так буде правильніше.
Лері тихо стогне крізь болт.
— Чорт би тебе побрав, Лері! — не витримує Сфінкс. — Ти розповіси нам, у чому річ, чи так і сидітимеш із цією залізякою в зубах?
Лері хитає головою, дивлячись на Сфінкса з докором.
Знову з’являються Ящики. Цього разу вони приводять Лорда й Македонського. Рудий повторює свій забіг у надії отримати потрібну йому інформацію і знову, розчарований, відходить.
Македонський явно з душу. Лорд явно спав.
— То що ж мені тепер робити? — понуро питає Гібрид Табакі. Він сидить навпочіпки перед ворожильною ганчіркою й чекає, коли йому скажуть що-небудь зрозуміле, бо нічого зі сказаного Шакалом досі він не зрозумів.
— Краще не робити взагалі нічого, — радить Табакі. — З таким розкладом, як у тебе, старий, краще жити, затамувавши подих.
Почувши цей прогноз, троє з тих, що чекали своєї черги на ворожіння, поспішно відходять. Гібрид, чесно затамувавши подих, залишається сидіти перед орнаментом з бісерин, які зловісно поблискують.
Наступним до їдальні приводять Сліпого. Який, здається, одночасно і спав, і приймав душ.
— Лівіше і прямо, — підказує йому Сфінкс, коли він підходить до столу. — Що там коїться, Сліпий? Нас збираються випускати сьогодні?
Сліпий встановлює стілець під якимсь особливим кутом, котрий влаштовує його та навіть чимось йому подобається, сідає й каже, що вихователі, на жаль, не діляться з ним своїми планами.
— Я для них не авторитет.
— І повз тебе не проводили ніяких полонених? Кого-небудь, хто пахне Соломоном-утікачем?
Сліпий принюхується до спустошених тарілок і сумно хитає головою.
— Ти надто хорошої думки про мене, Сфінксе. Якщо думаєш, що я здатен відрізнити запах Соломона від будь-якого іншого Щуряки. Запитай краще Лорда.
Лорд, який демонстративно відгородився від світу книгою, не подібний на людину, готову ділитися з довколишніми якою-небудь інформацією. Раптово розбудженого Лорда взагалі не варто про щось питати. Особливо якщо його будили Ящики.
— А чому хтось повинен пахнути Соломоном? — запитує Табакі. — У чім річ, Сфінксе? Ти від нас щось приховуєш?
Сфінкс переказує повідомлення Стервожера. Табакі робиться загрозливо червоним. Лері мовчки здіймає руки до стелі. Сліпий тим часом винюхав приховану Горбачем для Нанетти їжу, відібрав у нього один пакетик з трьох та з задоволеною міною знищує його вміст.
— Так, — каже він невиразно. — Сол поселився в підвалі, а Рудий його там підгодовує. Не знав тільки, що він почав робити вилазки. Мабуть, осмілів.