Коннор провів мозолястим пальцем по вигнутому бильцю дивана.
— Щось ти пізно.
— У мене робота, — відповіла Брайс. — Ти теж міг би знайти собі заняття. А то присмоктався мов п’явка до мого дивана.
Це було не зовсім справедливо. Як перший заступник Даніки, Коннор виконував її присуди. Аби зберегти місто у безпеці, він убивав, катував, калічив, а потім повертався і повторював усе спочатку, перш ніж на небо встигав зійти місяць.
Він ніколи на це не скаржився. Ніхто з вовків не скаржився.
«Який сенс скиглити, — відповіла колись Даніка, коли Брайс спитала в неї, як вона витримує таку жорстокість, — якщо однаково приєднаєшся до лав Допоміжних сил?» Доля перевертнів — природжених хижаків — була визначена наперед. Ще до їхнього народження вирішувалося, до яких зграй Допоміжних сил вони потраплять.
Брайс намагалася не дивитися на рогатого вовка, витатуйованого на шиї Коннора — доказ цієї рокованої довічної служби. Доказ його довічної вірності Даніці, Зграї Дияволів і Допоміжним силам.
Коннор лише обвів Брайс поглядом. Від його півусмішки Брайс заскрипіла зубами.
— Даніка на кухні. З’їсть половину піци, перш ніж ми встигнемо вхопити шматочок.
— Неправда! — почулася приглушена відповідь.
Коннор усміхнувся ще ширше.
Від цієї усмішки, від пустотливого вогника в його очах у Брайс трохи збилося дихання.
Решта зграї продовжувала старанно втуплюватися в екран телевізора, вдаючи, що вони дивляться вечірні новини.
Важко ковтнувши, Брайс спитала його:
— Є щось, що я маю знати? — Що у перекладі означало: «Зустріч по Бpiґґcy пройшла жахливо?»
Коннор зрозумів, що вона мала на увазі. Завжди розумів.
Він кивнув у бік кухні:
— Побачиш.
Переклад: «Так собі».
Брайс скривилася і, спромігшись відірвати погляд від Коннора, побрела на невеличку компактну кухню. На кожному кроці вона відчувала на собі його погляд.
І, мабуть, вихиляла стегнами. Зовсім трішки.
Даніка справді пхала до рота шматок піци, дивлячись на Брайс широко розплющеними очима, попереджуючи її тримати язика за зубами. Брайс зчитала німе благання подруги і лише кивнула.
Краплі з напівпорожньої пляшки пива стікали на білу пластикову кухонну стільницю, на яку спиралася Даніка. Комірець позиченої у Брайс шовкової блузки просякнув потом. Її коса спадала на худе плече, а кольорові пасма були незвично бляклі. Навіть її шкіра, яка зазвичай пашіла кольором і здоров’ям, здавалася мертвотно-блідою.
Правду кажучи, паршиве кухонне освітлення — два вбогих вбудованих круглих світильники першосвітла — спотворило би будь-кого, але… Пиво. Їдло. Зграя тримає дистанцію. І ця втомлена порожнеча в очах подруги — так, на тому засіданні сталася якась халепа.
Брайс відчинила холодильник і дістала собі пиво. Кожен з вовків у зграї мав свої уподобання, до того ж вони мали звичку приходити, коли їм заманеться, тому холодильник був вщент забитий пляшками, бляшанками і… що це? Брайс готова була присягнутися, що це — глек із медовухою. Напевно, Бронсона.
Брайс узяла пляшку улюбленого пива Наталі — міцного, мутного, з молочним присмаком — і відкрутила кришку.
— Що з Бріґґсом?
— Офіційно звільнено. Михей, Король Осені та Провидиця продивилися всі закони і підзаконні акти, та все одно не змогли знайти спосіб закрити лазівку для цього покидька. Рунн навіть змусив Деклана скористатися його навороченою системою пошуку, але все одно нічого не знайшов. Сабіна наказала Зграї Вбивчого Місяця і кільком янголам з 33-го стежити сьогодні за Бріґґсом.
Кожна зграя обов’язково мала вихідний вечір раз на тиждень, і сьогодні він був у Зграї Дияволів — беззаперечно. Інакше Даніки тут не було б: вона би стежила за кожним кроком Бріґґса.
— Отже, ви всі дійшли згоди, — сказала Брайс. — Принаймні з цим порядок.
— Ага, поки Бріґґс не підірве щось або когось, — Даніка гидливо похитала головою. — Це таке безглуздя.
Брайс уважно подивилися на подругу. Губи напружені, шия спітніла.
— Що сталося?
— Нічого, — надто швидко випалила Даніка, і Брайс слабо в це повірилося.
— Тебе щось гризе. Ситуація з Бріґґсом — важкий удар, але ти завжди швидко оговтувалася. — Брайс примружилася. — Чого ти мені не договорюєш?
Очі Даніки зблиснули.
— Нічого, — відповіла вона і сьорбнула пива.
Лишалася тільки одна відповідь.
— Гадаю, Сабіна сьогодні була особливо в ударі.
Даніка лише вгризлася у свій шматок піци.