Його слова досі витали у яскравому ранковому повітрі, коли Брайс шумно видихнула. Гант, який стояв поруч, зробив те саме, а потім сказав:
— Якщо хтось після стількох років дізнався, як відновити Ріг, то зможе зробити протилежне тому, що зробив Принц Пелій. Він зможе відкрити Північний Розлом. Ось вам і мотив для вбивці прибирати кожного, хто може його викрити.
Рунн провів рукою по виголеному боці голови.
— Як і сталося з тією послушницею — або це було попередження нам, щоб ми трималися подалі від Рога, або їй закрили рота, щоб вона нічого не сказала, якщо вона щось дізналася.
Гант кивнув.
— Ісая розпитав служительок храму — вони сказали, що дівчина була єдиною послушницею на чергуванні у ніч, коли викрали Ріг, і після цього її допитали, але вони стверджують, що вона нічого не знала.
Почуття провини скрутило нутрощі Брайс.
— Можливо, вона була надто налякана, щоб говорити, — сказав Рунн. — А коли з’явилися ми…
— Ті, хто шукають Ріг, не захотіли, щоб ми крутилися поблизу нього, — закінчив Гант. — Вони могли дізнатися, що вона чергувала в ту ніч, і витягнути з неї потрібну інформацію. А потім захотіли впевнитися, що вона більше нікому про це не розповість — впевнитися, що вона замовкне. Назавжди.
Брайс додала смерть дівчинки до списку інших смертей, за які вона відплатить, перш ніж усе це скінчиться. Потім вона сказала:
— Якщо той знак на ящику справді зображував Ріг, можливо, члени руху Офіон — або навіть кересівської секти — шукають Ріг, щоб використати його у своєму повстанні. Щоб відкрити портал у Хел, повернути сюди демонічних принців і, об’єднавшись із ними у своєрідному союзі, звалити астері, — вона здригнулася. — Можуть загинути мільйони. — У відповідь на приголомшене мовчання Ганта і Рунна вона продовжила: — Можливо, Даніка дізналася про їхні плани щодо Рога — і її за це вбили. І послушницю теж.
Гант, чиє обличчя набуло попелястого кольору, потер потилицю.
— Щоб прикликати демона такого рівня їм знадобилася б допомога ваніра, але й це можливо. Деякі ваніри підтримують повстання. Або демона прикликала якась відьма. Можливо, нова королева відьом випробовує свою силу чи щось таке.
— Навряд чи до цього причетна відьма, — трохи напружено промовив Рунн, і рядок сережок у його вусі блиснув на сонці. — Відьми підкоряються астері — вони вірні їм уже тисячі років.
— Але скористатися Рогом може лише Зоренароджений, — сказала Брайс. — Тобто ти, Рунне.
Крила Ганта зашелестіли.
— Тому, можливо, вони шукають спосіб обійти потребу в Зоренародженому.
— Чесно кажучи, — промовив Рунн, — я не впевнений, що можу скористатися Рогом. Принц Пелій володів, по суті, океаном зоряного світла, — його чоло наморщилося від зусиль і на кінчику його пальця з’явився крихітний сяйливий вогник. — А я здатен максимум на це.
— Але ж ти не збираєшся використати Ріг, навіть якщо ми його знайдемо, тож це не має значення, — зауважила Брайс.
Рунн схрестив руки на грудях.
— Якщо хтось зуміє відновити Ріг… Навіть не знаю, як це можливо. Я читав деякі згадки про те, що Ріг мав таку собі чутливість — майже як жива істота. Може, було б доречним застосувати якусь цілющу силу? Медвідьми знаються на такому.
— Вони зцілюють людей, а не предмети, — заперечила Брайс. — А в книзі, яку ти знайшов у бібліотеці, сказано, що Ріг можна полагодити лише світлом, яке не є світлом, і магією, яка не є магією.
— Це легенди, — сказав Гант, — а не правда.
— Все ж варто розглянути цей варіант, — промовив Рунн і замовк, переводячи погляд з Брайс на Ганта, який насторожено дивився на неї краєм ока. Хай що це не означало. — Я пошукаю підхожих медвідьом і зроблю кілька обачних візитів, — додав він.
— Чудово, — сказала Брайс. Побачивши, що брат напружився, вона виправилася: — Хороша ідея.
Хоча більше у цій справі нічого хорошого не було.
Абстрагуючись від звуків на планшеті Лехаби, яка дивилася черговий серіал, Брайс намагалася зосередитися над мапами переміщень Даніки. Намагалася, але марно, оскільки відчула на собі пильні очі Ганта, який сидів по інший бік бібліотечного стола. Усоте лише за цю годину. Вона підвела на нього погляд, і він швидко відвернувся.
— Що?
Він похитав головою і повернувся до пошуків.
— Ти цілий день витріщаєшся на мене, ще й з таким химерним виразом обличчя.
Він забарабанив пальцями по столу, а тоді випалив:
— Не хочеш розказати, чому Провидиця попередила мене триматися від тебе якнайдалі?
Брайс коротко засміялася.
— То ось чого ти здався переляканим, коли вийшов з храму?