Выбрать главу

Тож Брайс пояснила брату, який дивився на неї широко розплющеними очима, і його друзям:

— Можливо, той, хто викликає цього демона, використовує для цього силу лей-ліній, які пролягають під містом. Якщо усі вбивства відбуваються біля них, то, можливо, саме так і з’являється демон.

Хтось із Допоміжних сил гукнув Рунна і той, вражено подивившись на Брайс, кивнув їй і відійшов. Ігноруючи відчуття, які викликав у неї захоплений погляд брата, вона натомість глянула на Ганта, який твердо крокував провулком до Ісаї. Вона чула, як він гукнув до командира:

— Нехай Вікторія перевірить камери вздовж Головної Вулиці, Центрального та Патрульного Проспектів. Подивимося, чи не вловили вони хоч якийсь сплеск енергії — будь-який слабкий перепад температури, який може статися при прикликанні демона.

Кристалос міг лишатися поза зором, але камери безперечно вловили би навіть незначні коливання енергетичного потоку чи температури.

— І нехай також перевірить стан мережі першосвітла приблизно у ті ж години. Можливо, щось та й було зафіксовано.

Деклан дивився, як віддаляється янгол, а тоді сказав Брайс.

— Ти ж знаєш, що він робить?

— Гарно виглядає у чорному? — солодко промовила вона.

— Полювання на демонів — це прикриття, — загарчав Деклан. — Він виконує брудну роботу для Губернатора, — його кутасті щелепи на мить стиснулися. — Від Ганта Аталара не чекай нічого хорошого.

— Тоді добре, що мені подобаються погані хлопці, — кліпнула віями Брайс.

Флінн тихенько присвиснув.

Але Деклан похитав головою.

— Бі, янголам на всіх начхати. Цілі Аталара — не твої цілі. Можливо, вони навіть не збігаються з цілями Михея. Будь обережна.

Вона кивком вказала туди, де її брат знову говорив з красунею-медвідьмою.

— Не хвилюйся, Рунн мені вже все популярно пояснив.

У кінці провулка Гант говорив з Ісаєю.

— Подзвони, якщо Вікторія щось знайде, — а тоді, наче це було для нього незвично, він додав: — Дякую.

Удалині збиралися хмари. За прогнозом дощ очікувався посеред ночі але, схоже, він почнеться раніше.

Гант повернувся до них.

— Вони цим займуться.

— Побачимо, чи впорається 33-й цього разу, — пробурмотів Деклан. — Мені не дуже віриться.

Гант випростався. Брайс чекала що він захищатиметься, але янгол знизав плечима.

— Мені теж.

— Оце такий ти вірний? — кивнув Флінн у бік янголів, які працювали на місці злочину.

Гант прочитав повідомлення, яке вигулькнуло на екрані його телефона, а тоді сховав його до кишені.

— У мене немає іншого виходу, окрім як бути вірним.

І одна за одною викреслювати смерті з боргового списку Михея. У Брайс скрутило нутрощі.

Погляд бурштинових очей Деклана впав на татуювання на зап’ястку Ганта.

— Це паскудство.

Флінн щось буркнув, погоджуючись із ним. Принаймні щодо політики астері братові друзі були з нею однієї думки.

Гант знову змірив фейців очима і сказав:

— Так, паскудство.

— М’яко кажучи, — озвалася Брайс. Вона обдивлялася місце вбивства, знову напружившись від небажання це бачити. Гант піймав її погляд, ніби відчувши її напруження і зміну її запаху, і ледве помітно кивнув.

Брайс підняла голову і заявила:

— Ми йдемо.

— Скоро подзвоню, Бі, — помахав їй Деклан.

Флінн і собі послав повітряний поцілунок.

Брайс закотила очі.

— Бувайте.

Піймавши погляд Рунна, вона махнула йому на прощання. Брат махнув у відповідь і продовжив розмову з відьмою.

Вони пройшли цілий квартал, коли Гант — занадто невимушеним тоном — спитав:

— Ви з Трістаном Флінном колись крутили роман?

Брайс кліпнула.

— Чого ти питаєш?

Він підібгав крила.

— Бо він без упину з тобою фліртує.

— Хочеш розказати мені про всіх, з ким ти крутив роман, Аталаре?

Його мовчання сказало їй достатньо, і Брайс самовдоволено усміхнулася.

Але потім янгол заговорив, наче йому потрібно було чимсь відволіктися від червоної купи плоті, що залишилася лежати у провулку:

— Жоден з моїх романів не вартий згадки, — він зупинився, глибоко вдихнув і продовжив: — Але це тому, що моє серце, розбите після Шахари, закрилося для інших жінок.

Розбите серце. Слова пронизливим брязкотом відбилися усередині Брайс.

Гант продовжив, і його очі заблищали від спогадів:

— Я виріс у володіннях Шахари на південному сході Панґери і, прокладаючи собі шлях нагору в лавах її легіону, закохався у неї. У її бачення світу. В її ідеї про те, як можуть змінитися янгольські ієрархії, — він ковтнув. — Шахара була єдиною, хто підказав мені, що мені відмовляють у всьому через те, що я незаконнонароджений. Вона просувала мене по службі, доки я не став її правою рукою. Доки не став її коханцем, — він шумно видихнув. — Вона очолила повстання проти астері, а я очолив її війська — 18-й Легіон. Чим це скінчилося, ти знаєш.