Брайс подбала про те, щоб перехопити листа раніше, ніж батьки дістануть його з поштової скриньки, і тихенько сплатила штраф марками, які заробила того літа, працюючи у місцевому кафе-морозиві.
Сабіна отримала листа, сплатила штраф і змусила Даніку все літо збирати сміття на Асфоделевих Луках.
«Поводься як непотріб, — сказала Сабіна дочці, — і зможеш проводити серед нього цілі дні».
Звісно ж, на наступний День осіннього рівнодення, Брайс із Данікою вдяглися у костюми сміттєбаків.
Вода у річці була досить прозорою, і Брайс із Гантом побачили, як до них підпливає міцне чоловіче тіло. Рудувато-коричнева луска на його довгому хвості відбивала світло, наче відполірована мідь. Її перетинали чорні смужки, і візерунок продовжувався на його тулубі й руках. Він був схожий на якогось водяного тигра. Гола шкіра його передпліч і грудей була сильно засмагла. Певно, русал годинами вилежував на поверхні або вигрівався на скелях якоїсь прихованої бухти на узбережжі.
З води виринула голова чоловіка, його кігтисті руки відкинули назад руде волосся, підстрижене під каре, і він широко усміхнувся до Ганта:
— Давно не бачилися.
Гант усміхнувся до русала, який тримався на плаву перед ними.
— Радий, що ти не надто зайнятий своїм новим модним титулом, щоб привітатися.
Русал лише зневажливо відмахнувся, і Гант кивком підізвав Брайс.
— Брайс, це Таріон Кетос, — вона підійшла до бетонного краю причалу. — Старий друг.
— Не такий старий, як ти, — знову вишкірився Таріон до Ганта.
Брайс м’яко усміхнулася.
— Приємно познайомитися.
— Мені теж дуже приємно, Брайс, — світло-карі очі Таріона заблищали.
Помилуй його боги. Гант відкашлявся.
— Ми прийшли у службовій справі.
Таріон проплив останні метри до краю причалу і безтурботним помахом хвоста скинув бідолашного ракоподібного у блакитні хвилі. Спершись кігтистими руками на бетон, він легко підтягнув своє масивне тіло з води. Зябра під його вухами закрилися, коли він переключився на дихання ротом і носом. Потім русал поплескав по мокрому бетону коло себе і підморгнув Брайс.
Сідай, Довгонога, і все мені розказуй.
Брайс хихотнула.
— А ти небезпечний.
— Небезпека — моє друге ім’я.
Гант закотив очі. Але Брайс всілася поруч із русалом, вочевидь, не переймаючись тим, що її зелена сукня, яку вона вдягла під шкіряну куртку, намокне. Потім вона скинула бежеві туфлі й занурила ноги у воду, легенько ними поплюскуючи. За інших обставин він відтягнув би її від берега і пояснив би, що їй пощастить, якщо вона втратить лише ногу. Але поруч був Таріон, і ніхто з річкових мешканців не наважиться до них наблизитися.
— Ти з 33-го чи з Допоміжних сил? — спитав Таріон Брайс.
— Не вгадав. Я працюю з Гантом консультантом у цій справі.
Таріон хмикнув.
— А як твій хлопець ставиться до того, що ти працюєш зі знаменитим Умброю Мортісом?
Гант сів по інший бік від русала.
— Дуже тонко, Таріоне.
Але Брайс розпливлася в усмішці.
Майже так само, як сьогодні вранці, коли він зазирнув до її кімнати, аби перевірити, чи вона вже зібралася. Звісно ж, його погляд одразу впав на ліву тумбочку. І тоді її усмішка стала хижою, ніби вона точно знала, про що він думає.
Учора, відчинивши її шафу для білизни, він точно не шукав там ніяких секс-іграшок. Але він помітив фіолетовий відблиск, і — гаразд, можливо, така думка і промайнула у його голові — його рука сама потягнулася по коробку.
А тепер, знаючи, що вони лежать у тій тумбочці, він не міг відірвати від неї погляд, і уявляв Брайс із ними, у ліжку. Як вона лежить, відкинувшись на подушках, і…
Можливо, через це йому сьогодні так погано і спалося.
Таріон відкинувся назад, спершись на руки, і, демонструючи свій прес, невинно спитав:
— Про що я говорив?
Брайс засміялася, відверто роздивляючись мускулясте тіло русала.
— У мене немає хлопця. Хочеш ним стати?
Таріон вишкірився.
— Ти любиш плавати?
Ганту, який випив сьогодні лише одну чашку кави, урвався терпець.
— Я знаю, що ти зайнятий, Таріоне, — процідив він крізь зуби, підкреслюючи слова настільки, що русал переключив свою увагу на нього, — тож ми постараємося швидко.
— О, не поспішай, — відповів Таріон, і його очі по-чоловічому виклично заблищали. — Річкова Королева відпустила мене на весь ранок, тож я у вашому розпорядженні.
— Ти працюєш на Річкову Королеву? — спитала Брайс.