Гант підозрював, що половина народу, який прийшов на її Відплиття, сподівалася, що Даніччині благання означатимуть, що її віддадуть річці, що вони могли сприйняти свою гордовиту й дику колишню Альфу боягузкою.
Сабіна, яка усвідомлювала наявність таких «доброзичливців», дочекалася, поки відчинилися річкові ворота, за якими клубочилися тумани Кістяного Кварталу, і невидимі руки затягнули човен усередину, а тоді одразу пішла геть. Вона вирішила не залишатися на Відплиття інших членів Зграї Дияволів.
Але Гант і решта лишилися. Це був останній раз, коли він бачив Ітана Голстрома. Ридаючи, він штовхав човен з братовими останками у сині води — настільки ошалілий від горя, що його товаришам по команді довелося підтримувати його. Молодик із холодними очима, який сьогодні їх супроводжував, був цілковитою протилежністю тому хлопцю.
«Талановитий», — казала Наомі про Ітана, заходячись у своїх безкінечних коментарях щодо зграй Допоміжних сил і їхнього рейтингу, порівняно з 33-м Легіоном. Ітан був не лише майстерним гравцем у сонцебол, але й талановитим воїном, який здійснив Занурення і здобув силу, майже рівну силі Коннора. Наомі завжди казала, що, попри свою зарозумілість, Ітан був солідним представником вовчої зграї: неупередженим, розумним і відданим.
І, вочевидь, ще тим засранцем.
Гант струсив головою і знову глянув у бік Кістяного Кварталу.
Чи блукала Даніка Фендир тим туманним островом? Чи принаймні її частина? Чи пам’ятала вона подругу, яка навіть по довгому часі після її смерті нікому не дозволяла ображати її пам’ять? Чи знала вона, що Брайс піде на все, можливо, опустившись до рівня люті, назавжди збереженого на цьому відео, щоби знищити її вбивцю? Навіть якщо нею виявиться її рідна мати?
Вірна до смерті і після неї.
У Ганта задзвонив телефон. На екрані знову висвітилося ім’я Ісаї, але Гант відповів не одразу. Спершу він глянув на дах галереї під своїми чоботами і замислився, як це — мати такого друга.
45
— То ти думаєш, що після цього сезону тебе підвищать до прими-балерини?
Притискаючи телефон плечем до вуха, Брайс замкнула двері квартири, скинула туфлі й потьопала до панорамного вікна. Сирінкс, спущений з повідця, кинувся до своєї миски в очікуванні вечері.
— Навряд, — промовила Юніпер м’яким тихим голосом. — Цього року вражаючі успіхи в Юджинії. Гадаю, примою зроблять її. Я трохи фальшивлю у деяких сольних партіях, я це відчуваю.
Брайс визирнула у вікно, побачила Ганта, який стояв саме там, де й казав, і чекав, коли вона дасть сигнал, що благополучно дістала до квартири, і махнула рукою.
— Ти знаєш, що фантастично танцюєш. Не прибідняйся.
Гант махнув їй у відповідь і злетів у небо. Пролітаючи повз її вікно, він підморгнув Брайс, а тоді попрямував до бару «Гуґін і Мунін».
Йому не вдалося переконати її приєднатися до його побратимів-тріарїїв у барі, тож він змусив її поклястися усіма п’ятьма богами, що поки його не буде, вона не виходитиме з квартири і нікому не відчинятиме.
Ну, майже нікому.
З їхньої короткої розмови вона зрозуміла, що Ганта частенько запрошували до бару, але він ніколи туди не ходив. Чому ж він сьогодні пішов уперше? Можливо, вона діяла йому на нерви? Брайс такого не відчувала, але, мабуть, йому просто був потрібен вільний вечір.
— Здається, я справді все роблю правильно, — визнала Юніпер.
Брайс цокнула язиком.
— Ти надто переймаєшся цієї правильністю.
— Я тут подумала, Бі, — обережно промовила Юніпер. — Моя інструкторка зазначила, що відкриває танцювальний клас для широкого загалу. Ти могла би записатися.
— Твоя інструкторка — найзатребуваніша викладачка у цьому місті. Мені нізащо туди не потрапити, — відказала Брайс, спостерігаючи за потоком автівок і пішоходів під її вікном.
— Знаю, — промовила Юніпер. — Тому і попросила її зберегти за тобою місце.
Брайс завмерла.
— У мене зараз багато справ.
— Двогодинні заняття, двічі на тиждень. Після роботи.
— Дякую, але я у формі.
— Була, Брайс. Ти була у формі.
Брайс зціпила зуби.
— Але у недостатній.
— До смерті Даніки тобі це було неважливо. Просто сходи на заняття. Це не прослуховування — а у прямому сенсі клас для тих, хто любить танцювати. Чим ти і займаєшся.
— Чим я займалася.
Юніпер шумно видихнула у слухавку.
— У Даніки серце б краялося, якби вона дізналася, що ти більше не танцюєш. Навіть для себе.