Брайс вдавано мугикнула, ніби замислившись над словами подруги.
— Я подумаю.
— Чудово, — сказала Юніпер. — Я надішлю тобі деталі.
— Не хочеш прийти і подивитися якесь паршивеньке шоу? — змінила тему Брайс. — Сьогодні о дев’ятій «Любощі у пляжному будиночку».
— А янгол удома? — лукаво спитала Юніпер.
— Пішов на пиво зі своєю бандою вбивць.
— Їх називають тріаріями, Брайс.
— Ага, ти в них спитай, — Брайс відвернулася від вікна і рушила на кухню. Сирінкс досі чекав біля миски, виляючи лев’ячим хвостиком. — А що б змінилося, якби Гант був удома?
— Я би помчала на всіх парах.
Брайс засміялася.
— Безсоромниця, — сказала вона і стала насипати корм у миску Сирінкса. Химера гарцювала на місці, клацаючи кігтями по підлозі й рахуючи кожний шматочок. — На жаль для тебе, здається, його серце зайнято.
— На жаль для тебе.
— Ой, я тебе прошу, — вона відчинила холодильник і набрала купу їжі. Здебільшого вегетаріанської. — Нещодавно я познайомилася з русалом, який такий гарячий, що на його кубиках можна яєчню смажити.
— Ти верзеш якусь нісенітницю, але, здається, суть мені зрозуміла.
Брайс знову розсміялася.
— Розігріти тобі вегетаріанській бургер чи як?
— Я би з радістю, але…
— Але тобі потрібно тренуватися.
Юніпер зітхнула.
— Я не стану примою, якщо цілий вечір валятимуся на дивані.
— Ти можеш травмуватися, якщо перенапружуватимешся. Ти вже виступаєш у вісьмох виставах на тиждень.
М’який голос Юніпер став різкішим.
— Я в порядку. Давай у неділю, добре?
Це був єдиний день, коли балетна трупа не виступала.
— Звісно, — відповіла Брайс. У грудях защеміло і вона додала: — Подзвони, коли будеш вільна.
— Авжеж.
Вони швидко попрощалися, і Брайс, поклавши слухавку, миттю набрала інший номер.
На телефоні Ф’юрі одразу ввімкнувся автовідповідач. Брайс не стала залишати повідомлення і, відклавши телефон, відкрила контейнери з хумусом, залишками локшини і, найімовірніше, зіпсованим свинячим рагу. Магія зберігала більшість їжі у холодильнику свіжою, але ж у межах розумного.
Буркочучи, Брайс викинула рагу в смітник. Сирінкс похмуро глянув на неї.
— Навіть ти не став би це їсти, друзяко, — сказала вона.
Сирінкс махнув хвостом і помчав на диван.
Тиша у квартири ставала гнітючою.
Одна-єдина подруга — ось на що перетворилося її коло спілкування. Ф’юрі ясно дала зрозуміти, що вона більше не зацікавлена з нею водитися.
Тож тепер, коли її єдина подруга була надто зайнята своєю кар’єрою і мала надто щільний графік, щоб тусуватися, особливо враховуючи прийдешній літній сезон, коли трупа виступатиме цілими тижнями… Настрій Брайс упав до нуля.
Вона через силу їла хумус, занурюючи у нього вже трохи обслизлі морквини. Їхній хрускіт заповнював тишу, що запала у квартирі.
У душу почало закрадатися надто знайоме відчуття жалю до себе, і Брайс, викинувши моркву із хумусом у смітник, попленталася на диван.
Вона перемикала канали, доки не натрапила на місцеві новини. Сирінкс підняв голову і вичікувально подивився на неї.
— Сьогодні лише ми з тобою, друзяко, — сказала вона, плюхнувшись поруч із ним.
У новинах з’явився Ріґелус, Яскрава Десниця астері. Він виголошував промову про нові закони у сфері торгівлі, стоячи за позолоченою трибуною, а позаду нього, на тронах кришталевої палати з холодними обличчями сиділи п’ятеро інших астері, випромінюючи багатство і владу. Як завжди, сьомий трон стояв порожнім — на честь їхньої давно загиблої сестри. Брайс знову перемкнула канал, цього разу на іншу інформаційну програму. На кадрах цілі ряди людей у екзоскелетах билися з елітними Імперськими Легіонами на брудному полі. На іншому каналі зголоднілі люди вишикувалися у чергу по хліб у Вічному Місті, а їхні діти плакали від голоду.
Брайс перемкнула на передачу про купівлю дачних будинків і дивилася її, до пуття не заглиблюючись у суть.
Коли вона востаннє читала книжку? Не по роботі і не для розслідування, а для задоволення? До смерті Даніки вона багато читала, але після усіх подій ця частина її мозку просто відключилася.
Їй хотілося заглушити будь-який спокій і тишу. У цьому її помічником став телевізор. Що тупіша передача, то краще.
Брайс вмостилася на подушках. Сирінкс скрутився калачиком біля її ноги, і вона чухала його оксамитово-м’якенькі вушка. Химера викручувалася і вимагала ще.
Тиша ставала все густішою і щільнішою. У Брайс пересохло у роті, кінцівки зробилися легкі й порожнисті. У голові ось-ось почнуть прокручуватися сьогоднішні події у Лігві, з холодним обличчям Ітана на передньому плані.