Вона потягнулася по телефон, але істота знову кинулася на Ганта. Клинок янгола увійшов у тіло демона. Але це нічого не змінило. Вони знову завалилися на доріжку і Гант заревів, коли щелепи тварюки зімкнулися навколо його руки і з хрускотом стиснулися.
Його блискавки остаточно згасли.
Рухатися. Рухатися, їй потрібно рухатися…
Гант із силою заїхав кулаком вільної руки у морду істоти. Кістка хруснула, але кришталеві зуби не розімкнулися.
Ця тварюка так легко завалила Ганта на спину. Чи так само він вчинив із Данікою? А тоді вгризався у неї і рвав її тіло?
Гант закректав, зморщивши лоба від болю і зусиль. Його блискавки щезли. Навіть проблиску не було.
Брайс затремтіла всім тілом.
Гант знову врізав демону.
— Брайс…
І вона заворушилася. Але потягнулася не до телефону, а до пістолета у кобурі на стегні Ганта.
Сліпий демон відчув її, його ніздрі роздулися, коли її пальці обхопили рукоять пістолета. Тоді вона зняла його з запобіжника і звелася на ноги.
Тварюка відпустила руку Ганта і стрибнула до неї. Брайс вистрелила, але запізно. Демон відскочив убік, ухилившись від кулі. Брайс упала на спину і демон, заревівши, знову стрибнув до неї…
Його голова різко смикнулася убік, прозора кров ринула дощем, коли ніж увійшов трохи вище пащі демона по саму рукоятку.
Гант знову навис над ним і, витягнувши ще один довгий ніж із прихованого відділу свого бойового костюма, встромив лезо просто у череп тварюки, проштовхуючи його до хребта.
Демон виривався, намагаючись схопити Брайс зубами, які тепер були червоні від крові Ганта. Якимсь дивом вона опинилася на тротуарі і відповзла назад, коли він знову спробував кинутися до неї. Але не зміг, оскільки Гант обхопив руків’я клинка і крутнув.
Хрускіт зламаної шиї тварюки заглушили порослі мохом дерева. Брайс досі тримала демона на мушці.
— Відійди.
Гант відпустив клинок, і істота завалилася на моховиту доріжку. З пащі з прозорими іклами вивалився чорний язик.
— Про всяк випадок, — промовила Брайс і вистрелила. Цього разу вона не промахнулася.
Завили сирени, повітря наповнилося шумом крил. У Брайс задзвеніло у голові.
Гант здоровою рукою витягнув клинок з черепа істоти і відсік його одним сильним ударом. Відрубана голова покотилася геть. Гант знову замахнувся і розколов голову навпіл. А потім на чверті.
Черговим ударом Гант пронизав мерзенне серце тварюки. Скрізь текла прозора кров, ніби розлили сироватку.
Брайс усе дивилася на розтрощену голову і жахливе, потворне тіло демона.
Поруч почали приземлятися могутні фігури малахимів, а та чорнокрила янголиця миттю кинулася до Ганта.
— Хел забирай, Ганте, що…
Брайс ледве могла розібрати слова. Хтось допоміг їй підвестися. Спалахнуло блакитне світло, і магічний екран оточив місце подій, закриваючи його від очей тих, хто не встиг утекти. Брайс мала кричати, мала кинутися до демона і розірвати його труп на шматки голими руками. Але у голові була лише монотонна гучлива тиша.
Вона повільно роззирнулася парком, ніби наївно сподівалася побачити тут Сабіну.
Гант застогнав, і Брайс, різко розвернувшись, побачила, що він падає долілиць на землю. Темнокрила мускуляста янголиця підхопила його, з легкістю витримуючи його вагу.
— Покличте сюди медвідьму — негайно!
З його плеча фонтанувала кров. І з руки теж. Кров і якийсь сріблястий слиз.
Брайс знала, як обпікав цей слиз — мов живим вогнем.
Повз неї промчала копиця лискучих чорних кучерів, і Брайс, кліпаючи очима, спостерігала, як молода фігуриста медвідьма у блакитному комбінезоні зняла сумку, що висіла через груди, й опустилася навколішки біля Ганта.
Він сидів зігнувшись, тримаючись за поранену руку, і важко дихав. Його сірі крила, забризкані і прозорою, і червоною кров’ю, поникли.
Медвідьма щось у нього спитала. У блакитному світлі магічного екрана на її правій засмаглій руці зблиснула емблема у вигляді мітли і дзвіночка. Вона впевнено дістала пінцетом зі слоїка, наповненого вологим мохом, щось схоже на маленького хробака і посадила його на передпліччя Ганта.
Він скривився від болю, блиснувши зубами.
— Висмоктують отруту, — пояснив жіночій голос поруч із Брайс. Темнокрила янголиця. Наомі. Вона вказала татуйованим пальцем на Ганта. — Це протиотруйні п’явки.
Чорне тіло п’явки швидко роздулося. Відьма поставила ще одну п’явку на плече Ганта, і ще одну на руку.