— Так, — скривилася Брайс. — Не хочу вас у це вплутувати.
Погляд Рендалла загострився, а очі войовничо зблиснули.
— Це небезпечно?
— Ні, — збрехала Брайс. — Але ми повинні діяти потайки.
— А приїзд двох людей — це протилежність потайності? — роздратовано спитала Ембер.
Брайс звела очі на стелю й зітхнула.
— Приїзд моїх батьків, — відказала вона, — може підірвати мій імідж крутої галерейниці.
— Помічниці галерейниці, — виправила її мати.
— Ембер, — застережливо промовив Рендалл.
Брайс піджала губи. Вочевидь, вони вже мали розмову на цю тему раніше. Гант замислився, чи помітила Ембер проблиск болю в очах доньки. Для нього цього було достатньо, і він сказав:
— Брайс знає більше людей у цьому місті, ніж я — і вона бездоганно у ньому орієнтується. Для 33-го вона справжній скарб.
Ембер пильно подивилася на нього відвертим поглядом.
— Твій бос — Михей, так?
Ввічливий спосіб завуалювати слово «хазяїн».
— Так, — відповів Гант. Тепер на нього дивився і Рендалл. — Найкращий з усіх, який я мав.
Погляд Ембер ковзнув на витатуйований вінець на його чолі.
— Це мало що говорить.
— Мамо, може, не будемо? — зітхнула Брайс. — Як твій гончарний бізнес?
Ембер відкрила рот, але Рендалл знову штовхнув її коліном у німому благанні відпустити ситуацію.
— Бізнес процвітає, — натягнуто відповіла вона.
Брайс знала, що її мати була мов та буря, що поволі насувалася й ось-ось здійметься.
Гант поводився з ними чемно, навіть дружелюбно, прекрасно усвідомлюючи, що у її мами було завдання з’ясувати, чому він тут і які в них стосунки. Але він розпитував Рендалла про його роботу співзасновника організації, яка займалася психологічною реабілітацією військових, і цікавився в Ембер її придорожньою яткою, де продавалися глиняні фігурки товстеньких немовлят, які розвалившись лежали на підстилках з різноманітних овочів.
Зараз же її мати з Гантом дискутували щодо найкращого гравця у сонцебол цього сезону, а Рендалл досі гортав газету і час від часу підключався до розмови.
Розповідь Ганта про те, що сталося з його матір’ю, вразила її в саме серце. Через це її конференція з батьками тривала довше, ніж зазвичай. Тому що він мав рацію. Потерши під столом ногу, що нила, — вона знову перенапружила її, коли прибирала квартиру, — Брайс вгризлася у третій круасан і сказала Рендаллу:
— Усе одно вони не такі смачні, як твої.
— Повертайся додому, — відповів її батько, — і їстимеш їх кожного дня.
— Ага-ага, — промовила вона, відкусивши ще шматочок, і знову потерла стегно. — Я думала, що з вас двох ти маєш бути крутим. А ти зі своєї докучливістю став іще гіршим за маму.
— Я завжди був гіршим за твою матір, — м’яко відповів він. — Просто краще це приховував.
— Ось чому моїм батькам, якщо вони хочуть приїхати в гості, доведеться влаштувати мені засідку, — сказала Брайс Ганту. — Я б ніколи не відчинила їм двері.
Гант мигцем глянув на її коліно — і стегно — а тоді спитав Ембер:
— Ви не намагалися відвести її до медвідьми перевірити ногу?
Брайс завмерла — так само, як і її мати.
— А що з її ногою? — Ембер опустила очі на нижню половину екрана, ніби якось могла побачити ногу Брайс, що не потрапляла у камеру. Рендалл зробив те саме.
— Нічого, — відповіла Брайс, сердито дивлячись на Ганта. — Просто надокучливий янгол, ось що.
— Це рана, яку вона отримала два роки тому, — відповів Гант. — Вона досі болить. — Він шелеснув крилами, ніби не в змозі стримати нетерплячий жест. — А вона все одно продовжує бігати.
Очі Ембер наповнилися тривогою.
— Брайс, навіщо це тобі?
Брайс відклала круасан.
— Це нікого не стосується.
— Брайс, — втрутився Рендалл, — якщо нога тебе турбує, то варто показатися медвідьмі.
— Не турбує, — процідила Брайс.
— Тоді чому ти потираєш її під столом? — протягнув Гант.
— Тому що намагаюся втримати її і не заїхати по твоїй фізіономії, придурку, — просичала Брайс.
— Брайс! — ахнула її мати, а в Рендалла розширилися очі.
Але Гант розсміявся. Підвівшись, він забрав порожній пакет з-під круасанів і, зім’явши його у кульку, закинув до сміттєвого кошика з майстерністю одного зі своїх улюблених гравців у сонцебол.
— Я думаю, що в рані досі лишається отрута демона, який на неї напав. Якщо вона не перевірить ногу до Занурення, то століттями страждатиме від болю.
Брайс схопилася на ноги, ледь не скривившись від пронизливого болю у стегні. Вони ніколи цього не обговорювали — що у її нозі досі може бути отрута кристалоса.